Особливості прийняття управлінських рішень аграрними підприємствами на основі теорії ігор : ст.

Abstract

Розглянуто три підходи до визначення теорії ігор: перший – як процес, у якому беруть участь дві або більше сторін, які бо- рються за реалізацію своїх інтересів; другий – як розділ прикладної математики, точніше дослідження операцій та третій – як метод моделювання впливу рішення на конкурентів. Під самою грою в теорії ігор розуміється процес боротьби за реалізацію своїхінтересів двома або більше учасниками (сторонами). У таких іграх кожна сторона переслідує свою мету, для досягнення якої вона розглядає набір доступних стратегій дій. Кожна з доступних гравцеві стратегій може призвести до виграшу або програшу, якщо її застосувати, залежно від поведінки інших гравців. Проведені дослідження показали, що теорія ігор як підрозділ прикладної математики, що використовується при прийнятті управлінських рішень у розділі теорії операційних досліджень, знайшла широке застосування в багатьох сферах людської діяльності. Наведена класифікація видів методів теорії ігор, що використовуються при прийнятті управлінських рішень аграрними підприємствами та їх характеристика. Встановлено, що теорія ігор є комплексом математичних моделей і логіко-математичний апарат для аналізу та розробки стратегій та прийняття оптимальних управлін- ських рішень в умовах конфлікту інтересів та невизначеності поведінки на основі яких визначимо оптимальну стратегію реаліза- ції продукції аграрного підприємства. Визначено найбільш прибуткову стратегію за всіма критеріями (критерій Байєса, критерій Лапласа, критерій максимуму Вальда, критерій песимізму-оптимізму Гурвіца, критерій Ходжа-Лемана, критерій мінімаксу ризи- ку Севіджа). Доведено, що стратегія «продавати відразу після збирання» не є оптимальною за жодним із критеріїв, стратегія «продавати в зимові місяці» є оптимальною згідно з критеріями недостатньої основи Лапласа, максимінного критерію Вальда та мінімаксного критерію Севіджа а стратегія «продавати у весняні місяці» є оптимальною згідно з критеріями Байєса, песимізму- оптимізму Гурвіца, Ходжа-Лемана. При вирішення подібних завдань рекомендується використовувати різні критерії отримання обґрунтованого рішення.