Мікроспорія котів (обгрунтування протигрибкового засобу ‹‹Мікромар» та імуностимулятора ‹‹Біоглюк» в системі лікувальних і профілактичних заходів)

Abstract

Дисертаційна робота присвячена розробці ефективних засобів для комплексного лікування мікроспорії у котів, обгрунтування протигрибкового засобу «Мікромар» та імуномодулятора «Біоглюк» в системі лікувальних і профілактичних заходів. На етапі мікробіологічних і мікологічних досліджень від хворих мікроспорією котів ідентифіковано збудник Microsporum canis та отримано його чисту культуру на різних живильних середовищах, що дало можливість провести дослідження підбору концентрації діючих речовин для протигрибкового засобу «Мікромар». Встановлено, що гриб Microsporum canis чутливий до клотримазолу та повідон йоду у різних концентраціях при дослідженні диско-дифузійним методом чистої культури. Підтверджено утворенням радіусу чутливості при внесенні різних концентрацій даних речовин при культивуванні збудника на агарі Мюллера-Хінтона. Чиста культура Microsporum canis виявляє чутливість до клотримазолу в концентрації 0,25% та повідон-йоду 5%, які взяті за основу для виготовлення протигрибкового засобу «Мікромар». Розроблений протигрибковий засіб «Мікромар» має в своєму складі повідонйод (5%) та клотримазол (0,5%), змішані із пропіленгліколем (до 100%). Технічний результат обумовлений тим, що застосовується новий препарат 3 місцевої дії у формі розчину для лікування мікроспорії інфекційної етіології на основі повідон-йоду, клотримазолу та пропіленгліколю. Основною діючою речовиною запропонованого розчину – є повідон-йод, який володіє вираженою протимікробною, протигрибковою та противірусною дією. Клотримазол є протигрибковим компонентом групи азолів, який додатково діє бактерицидно і володіє протизапальними властивостями. Пропіленгліколь використаний як розчинник, який не викликає алергічних реакцій на шкірі, проявляє ранозагоювальні властивості.Розроблено рецептуру імуностимулюючого засобу «Біоглюк», яка включає імуностимулятор – бета-глюкан і біотин, який має властивість покращувати якість шерсті та стимулювати відновлюючі процеси в дермі, що є актуально при мікроспорії у котів, оскільки шкіра є головною мішенню збудника Microsporum canis. Комбінація вищезгаданих компонентів в комплексній терапії мікроспорії у котів дає можливість сприяти регенерації ушкоджених частин дерми та прискорювати період одужання. Концентрація діючих речовин в імуностимуляторі «Біоглюк» підібрана у співвідношеннях:бета-глюкану – 3%; біотину – 0,0005%; 5 % розчину глюкози – до 100%. З’ясована комплексна реакція організму за перебігу мікроспорії шляхом проведення гематологічних, імунологічних досліджень крові та гістологічного вивчення стану шкіри здорових і експериментально інфікованих мурчаків. Зміни морфологічного складу крові у інфікованих мурчаків на 21-й і 42-й день після зараження супроводжуються ознаками гострого запального процесу. Кількість лейкоцитів вірогідно підвищується до 11,13±0,72 Г/л з 5,77±0,37 Г/л у здорових тварин. Вміст лімфоцитів підвищується з 46,00±0,89 до 65,20±1,48 % на 42-й день після зараження (Р<0,001). Встановлено вірогідне підвищення вмісту паличкоядерних нейтрофілів з 6,33±0,71 до 15,76±1,29, а сегментоядерних нейтрофілів знижується з 38,83±1,30 до 12,17±1,47 % на 42-й день після зараження (Р<0,001). Відмічено вірогідне підвищення ШОЕ з 1,67±0,21 мм/год до 4 5,67±0,67 мм/год на 42-й день після зараження. Імунна відповідь характеризується тенденційним підвищенням кількості під Т-лімфоцитів з 53,00±1,53 до 59,83±1,50 % (Р<0,01), Т-супресорів з 20,83±0,91 до 23,00±1,51 %, Т-кілерів з 17,50±0,85 до 22,67±1,50 %, зниженням Т-хелперів з 40,17±1,17 до 33,33±0,71 % (Р<0,001) в порівнянні з здоровими тваринами. Гістологічні дослідження засвідчили, що у інфікованих мурчаків на 21-й день після зараження у роговому шарі шкіри та волосяних фолікулах наявні спори і гіфи гриба Microsporum сanis, відзначаються накопичення клітинних волосяних фолікулів, набряк дерми та розшарування колагенових волокон та застійна гіперемія. На 42-й день в товщі дерми навколо волосяних фолікулів відмічено збільшення об'єму клітинного інфільтрату та потовщення дерми внаслідок набряку. В епідермісі зростає лущення рогових клітин, появляються ознаки гіперкератозу і акантозу та гіперплазія клітин базального шару. При з'ясуванні ефективності лікування мікроспорії препаратами «Мікромар» і «Біоглюк» на заражених мікроспорією мурчаках на 7, 14 та 21 добу після початку їх застосування встановлено, зміни в клітинному складі крові, які характеризуються нормалізацією кількості лейкоцитів та відсоткового співвідношення паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів. Відмічено зниження швидкості осідання еритроцитів, що свідчить про зменшення ступеня запальної реакції організму внаслідок проведеної терапії. Результати гістологічих досліджень засвідчили, що на 7 день після початку лікування в шкірі відмічалося зменшення ексудації та послаблення запальної реакції. В динаміці на 14 та 21 добу відмічено зменшення кількості клітин медіаторів запалення, ознаки активної регенерації структур дерми, та відновлення нормальних фізіологічних процесів трофіки волосу в ділянці епітелію волосяних фолікулів. Нормалізація живлення волосяного стержня призводить до прискорення відростання волосу та закриття дефекту алопецій, що виникають на шкірі як наслідок перебігу мікроспорії. 5 Проведена порівняльна характеристика різних схем лікування мікроспорії у мурчаків з використанням системних та місцевих антимікотиків та протигрибкової вакцини в порівнянні з протигрибковим засобом місцевої дії «Мікромар» та імуностимулятором «Біоглюк». Встановлено, що при лікуванні за схемою, яка включала системний антимікотик ітраконазол та місцеві обробки 1% розчином клотримазолу відбувається послаблення запальної реакції, але відмічені ознаки алергізації, які проявляються у вигляді підвищення кількості еозинофілів та зниженні тромбоцитів в крові. Це підтверджено і гістологічними змінами, які характеризують алергічний процес у шкірі, а саме інфільтрація дерми лімфогістіоцитарними компонентами з поодинокими еозинофілами, що вказує на перебіг запальної реакції. Поява еозинофілів в інфільтраті є ознакою прояву алергії, алергізації шкірного покриву та безпосереднього впливу алергена на організм. У тварин, що отримували терапію у вигляді місцевих обробок 1% розчином клотримазолу та вакцинації протигрибковою вакциною «Вакдерм» виявлені ознаки активної імунної відповіді організму починаючи з 7 доби від початку лікування. Проте гістологічна картина шкіри хворих тварин свідчить про присутність тривалої запальної реакції у верхніх шарах дерми. При лікуванні препаратами «Мікромар» та «Біоглюк» виявлені зміни в крові, які характеризуються вірогідним зниженням кількості лейкоцитів, паличкоядерних нейтрофілів та ШОЕ, а також збільшенням Тхелперів. На 7 добу відмічено збереження запальної реакції в шкірі, а на 14 добу відновлення структур дерми. Встановлено активну імунну відповідь на лікування, чітку диференціацію клітин епідермісу та стадію розрішення запального процесу в дермі, відсутність побічних ефектів. Дослідження крові хворих мікроспорією котів засвідчили ознаки анемії, лейкопенії, лімфоцитопенії. Зокрема, спостерігається зниження еритроцитів, гемоглобіну, що вказує на зміни насиченості еритроцитів гемоглобіном. Кількість лейкоцитів тенденційно знижується з 10,47±0,33 Г/л до 3,93±0,42 Г/л (Р<0,001), вміст лімфоцитів з 33,44±1,58 % до 20,55±1,77 % 6 (Р<0,01). Встановлено підвищення відсотка паличкоядерних нейтрофілів з 2,89±0,42 % до 6,89±0,73 % (Р<0,001), еозинофілів з 2,78±0,46 % до 4,56±0,75 % (Р<0,01). Виявлені морфологічні зміни нейтрофілів ─ вакуолізація та токсична зернистость, відмічена патологічна форма еритроцитів у вигляді еритроцитів-окантоцитів з тільцями включеннями Жолі, що вказує на зниження захисних функцій організму та ознаки анемії у хворих котів. Проведені дослідження під час апробації протигрибкового засобу ‹‹Мікромар›› та імуностимулятора ‹‹Біоглюк›› при лікуванні котів уражених мікроспорією показали, що на 21-й день після початку застосування препаратів підвищується кількість лейкоцитів з 3,82±0,52, до 6,92±0,34 Г/л (Р<0,001); знижується кількість паличкоядерних нейтрофілів до 6,00±0,82 з 13,57±1,81 % (Р<0,01); ШОЕ до 4,57±0,72, з 8,86±1,39 (Р<0,01). Збільшення кількості Т-хелперів з 33,43±0,78 до 41,57±0,48 % (Р<0,05) свідчить про підвищення реакції організму на перебіг інфекційного процесу, що вказує на активізацію імунної відповіді організму. Встановлено, що затрати на лікування при застосуванні протигрибкових препаратів (інтраконазол та клотримазол) складають 48 гривень; при лікуванні 1% розчином клотримазолу та проведенням вакцинації вакциною «Вакдерм» − 42 гривні; при використанні протигрибкового препарату «Мікромар» та імуностимулятора «Біоглюк» – 13 гривень. Економічна ефективність препарату «Мікромар» та імуностимулятора «Біоглюк» є вищою по відношенню до інтраконазолу і клотримазолу у 3,7, а до клотримазолу з проведенням вакцинації вакциною «Вакдерм» у 3,2 рази.