Менторство у вищій освіті: теорія і практика впровадження: кваліф. роб. ...магістра
Loading...
Files
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
Abstract
У сучасній системі вищої освіти менторство дедалі частіше розглядається як стратегічний інструмент розвитку людського потенціалу, професійного зростання викладачів і формування культури підтримки студентів. Актуальність дослідження академічного менторства зумовлена потребою у створенні сталих моделей педагогічної взаємодії, які поєднують індивідуальну підтримку, рефлексивне навчання та цифрову трансформацію освітнього середовища.
Зміни, що відбуваються у європейському й українському освітньому просторі, вимагають не лише оновлення змісту навчання, а й переосмислення ролі викладача як партнера у процесі професійного розвитку студентів. За визначенням Європейської комісії [35], сучасна вища освіта повинна забезпечувати не лише передавання знань, а й підтримку особистісного становлення, адаптацію до цифрової та мультикультурної реальності. У цьому контексті менторство стає ключовим чинником підвищення якості освіти, розвитку інклюзивності та психологічного добробуту учасників освітнього процесу.
Менторство виконує важливу роль у формуванні академічної культури – як системи цінностей, норм і практик, що визначають взаємини між викладачами, студентами й адміністрацією. За даними міжнародного звіту UNESCO Futures of Education [85], майбутнє освіти визначатиметься спроможністю інституцій створювати середовище довіри, співпраці та наставництва, де знання вибудовуються у діалозі. Саме менторські практики забезпечують сталість цієї взаємодії – через поєднання наукового керівництва, психолого-педагогічної підтримки та інституційної культури партнерства.
