Офіційний репозитарій
Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького
Розміщений на офіційному піддомені університету
Надсилати матеріали на електронну адресу: library@lvet.edu.ua
Технічна підтримка:
Лабораторія технічних засобів навчання
Електронна адреса: info@lvet.edu.ua
Положення про репозитарій Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Item type:Item, Оцінювання безпекового розвитку підприємств агропромислового комплексу: ст.("ДКС-центр", Дніпро, 2025) Левків Г. Я.; Франчук І. Б.; Орєхов Р. В.Метою дослідження є теоретичне обгрунтування важливості безпекового розвитку підприємств агропромисло- вого комплексу України в умовах повномасштабного збройного вторгнення, з урахуванням реальних деструктивних змін у структурі зайнятості та чисельності підприємств. Об'єктом дослідження виступає безпековий потенціал підприємств агропромислового комплексу. У статті визначено сучасні виклики, що загрожують функціонуванню підприємств агропромислового комплек- су України в умовах повномасштабного збройного вторгнення. Доведено, що аграрний сектор зазнав суттєвих втрат як у кадровому, так і в інфраструктурному вимірах, що прямо вплинуло на зниження його безпекового потенціалу. На основі аналізу статистичних даних за 2020—2023 роки встановлено тенденції до скорочення кількості діючих підприємств та чисельності працівників у агропромисловому комплексі, що обумовлено активними бойовими діями, втратами логістичних маршрутів і загрозою фізичного знищення виробничих потужностей. Охарактеризовано чотири ключові причини зниження безпекового потенціалу підприємств: втрата виробничої інфраструктури, зменшення кадрового потенціалу, розрив логістичних ланцюгів та загальна нестабільність динамі- чного зовнішнього середовища. Обгрунтовано, що ці фактори мають системний характер та потребують довгостро- кового стратегічного реагування. У статті запропоновано два ключові напрями уможливлення безпекового розвит- ку: по-перше, формування адаптивної інфраструктурної моделі, що базується на ризик-менеджменті; по-друге, інсти- туційна інтеграція безпекового компонента у національну аграрну політику. Встановлено, що безпековий розвиток має стати одним із центральних векторів сучасного управління підприєм- ствами агропромислового комплексу в Україні, з огляду на високий рівень невизначеності та загроз, пов'язаних із збройними діями. Зроблено висновок про необхідність комплексного переосмислення функціонування аграрного сектору з урахуванням безпекових параметрів як ключових умов стійкості.Item type:Item, Характеристика основних факторів комплексного аналізу фінансового стану сучасного підприємства: ст.(ВГ "Наукові перспективи", Київ, 2025) Левків Г. Я.; Франчук І. Б.; Гузіль Р. В.Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичне значення комплексного аналізу фінансового стану сучасного підприємства як інструменту уможливлення забезпечення фінансової безпеки в умовах повномасштабного збройного вторгнення. Об’єктом дослідження виступає фінансова політика підприємства в контексті змін зовнішнього середовища та внутрішніх управлінських процесів. В результаті проведеного дослідження, обґрунтовано важливість і доведено актуальність здійснення комплексного аналізу фінансового стану сучасного підприємства в умовах підвищеної економічної нестабільності, спричиненої повномасштабним збройним вторгненням. Визначено, що саме системний фінансовий аналіз дозволяє підприємству не лише оцінити поточний стан, а й забезпечити безперервність та ефективність своєї діяльності за рахунок уможливлення забезпечення фінансової безпеки. Охарактеризовано три ключові параметри, що становлять основу комплексного аналізу: оцінку ліквідності та платоспроможності, дослідження структури капіталу та фінансової стійкості, а також аналіз показників рентабельності. Встановлено, що ці параметри дають змогу виявити слабкі місця у фінансовій системі підприємства, забезпечити адаптивність фінансової політики та сформувати стратегічну відповідь на зовнішні виклики. Детально охарактеризовано шість основних факторів, що впливають на результати комплексного аналізу, зокрема вплив зовнішнього середовища, ефективність фінансової політики, якість управлінського обліку, ступінь залежності від позикових коштів, ефективність операційних процесів та інтегрованість ризик-менеджменту. Доведено, що систематичне застосування комплексного фінансового аналізу сприяє підвищенню безпекового потенціалу, підготовці обґрунтованих управлінських рішень та створенню основ для довготривалого безпекового розвитку.Item type:Item, Цифровізація системи управління логістичними ланцюгами в діяльності торговельних підприємств: ст.(Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, 2025-06-15) Левків Г. Я.; Франчук І. Б.; Ткачук Н. Я.Метою даної статті є теоретичне обґрунтування та практичний аналіз ключових напрямків цифровізації системи управління логістичними ланцюгами в діяльності торгівельних підприємств з урахуванням викликів цифрової економіки. Об’єктом дослідження виступає система управління логістичними ланцюгами торгівельних підприємств. Питання цифровізації управлінських процесів у діяльності підприємств загалом і торгівельних підприємств зокрема розглядалося у працях багатьох українських науковців, які аналізували теоретичні засади цифрової трансформації, її виклики, переваги та потенціал адаптації до сучасних економічних реалій. У статті обґрунтовано важливість цифрової трансформації системи управління логістичними ланцюгами в діяльності торгівельних підприємств в умовах сучасної цифрової економіки. Визначено, що зростаюча складність логістичних процесів, зумовлена глобальними викликами та високим рівнем конкуренції, вимагає застосування нових підходів до управління. Доведено, що цифровізація є ключовим інструментом забезпечення гнучкості, прозорості, економічної ефективності та клієнтоорієнтованості у логістиці торгівельної діяльності. Охарактеризовано систему управління логістикою як багаторівневу структуру, в межах якої цифрові інструменти дозволяють координувати процеси постачання, транспортування, зберігання та дистрибуції в режимі реального часу. Встановлено, що традиційні логістичні моделі втрачають ефективність у кризових умовах, тоді як цифрова логістика формує адаптивну, гнучку й аналітично підкріплену систему прийняття управлінських рішень. Стаття формує наукове підґрунтя для розробки прикладних рекомендацій щодо підвищення ефективності логістичних систем торгівельних підприємств шляхом їх цифрового переосмислення. На основі комплексного підходу доведено, що цифровізація логістики є не лише інструментом підвищення ефективності, але й фактором стратегічної стійкості підприємства на ринку.Item type:Item, Цифрові технології підвищення ефективності обліку на підприємстві в умовах формування дієвої системи аналітичного менеджменту: ст.(Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, 2025-05-19) Левків Г. Я.; Франчук І. Б.; Леськів Г. З.Метою статті є обґрунтування ролі цифрових технологій у підвищенні ефективності обліку на підприємстві в умовах формування дієвої системи аналітичного менеджменту. Об'єктом дослідження виступають цифрові трансформації в обліковій системі підприємств. Саме цифрові технології забезпечують інтеграцію облікових процесів з інструментами аналітичного менеджменту, що дозволяє підприємствам своєчасно приймати обґрунтовані управлінські рішення. Враховуючи динамічні зміни у зовнішньому середовищі та зростання вимог до швидкості обробки даних, тема дослідження є надзвичайно актуальною. У статті визначено й обґрунтовано актуальність цифрових технологій у системі сучасного обліку підприємства. Доведено, що цифрова трансформація облікових процесів є необхідною умовою побудови дієвого аналітичного менеджменту, заснованого на об'єктивній, своєчасній та інтегрованій аналітичній інформації. Охарактеризовано чотири ключові цифрові технології, які забезпечують підвищення ефективності обліку: ERP-системи, хмарні рішення, інструменти бізнес-аналітики та технології штучного інтелекту. Встановлено, що кожна з них створює умови для автоматизації обробки облікової інформації, її візуалізації, прогнозування та оперативного реагування. Доведено, що цифрові технології забезпечують прямий зв’язок між кожним рівнем управління та специфікою облікових функцій. Особливу увагу приділено аналітичному обґрунтуванню динаміки впровадження технологій штучного інтелекту у сфері обліку підприємств України впродовж 2020–2024 років. Встановлено, що з початком повномасштабного збройного вторгнення у 2022 році попит на автоматизовані системи значно зріс, а частка підприємств, які інтегрували штучний інтелект в облікову практику, майже подвоїлась. Обґрунтовано, що в умовах невизначеності, цифровізація обліку виступає основою для ефективного прийняття управлінських рішень, збереження ресурсного потенціалу та посилення економічної безпеки.Item type:Item, Методологія наукових досліджень у менеджменті: сучасні підходи, інструменти та перспективи викладання: ст.(Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, 2025-03-14) Левків Г. Я.; Смолінська О. Є.Методологія наукових досліджень у менеджменті є наріжним каменем ефективного функціонування і сучасних організацій, і соціально-економічних систем у цілому. В контексті прискорених глобальних перетворень зростає потреба у використанні ґрунтовних підходів, що дозволяють формувати об’єктивну оцінку управлінських рішень, розробляти конкурентоспроможні стратегії та визначати способи зміцнення безпекового потенціалу. Застосування системного, процесного, ситуаційного та інноваційно-орієнтованого підходів дає змогу інтегрувати різні аспекти діяльності, виявляти взаємозв’язки між структурними елементами й адаптуватися до змін зовнішнього середовища. У статті обґрунтована важливість формування нових моделей викладання менеджменту, де акцент зміщується з пасивного сприйняття теоретичного матеріалу на активне набуття як загальнонаукових, так і спеціалізованих дослідницьких навичок. Увага приділяється впровадженню міждисциплінарних методів, реальних кейсів та інноваційних технологій, які відображають сучасні виклики й можливості. Особливий наголос зроблено на врахуванні етичних і безпекових аспектів, що зумовлюють довготривалу стійкість організацій у турбулентному середовищі. Окреслено чотири напрямки вдосконалення викладання менеджменту як науково-практичного предмету, а саме: запровадження міждисциплінарного підходу, орієнтація на практичні дослідження, використання інноваційних технологій та розгляд етичних і безпекових факторів. Наявність цих елементів у методологічному арсеналі дає змогу формувати компетентних фахівців, здатних орієнтуватися у складних соціально-економічних системах. Доведено, що саме методологія наукових досліджень у менеджменті забезпечує теоретичний і прикладний фундамент для прийняття рішень, сприяє формуванню ефективних управлінських практик і створює передумови для стійкого розвитку організацій. Завдяки системному аналізу, інноваціям і врахуванню специфіки конкретних ситуацій, менеджмент стає інструментом досягнення довгострокових цілей і збереження конкурентних переваг.