Офіційний репозитарій
Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького
Розміщений на офіційному піддомені університету
Надсилати матеріали на електронну адресу: library@lvet.edu.ua
Технічна підтримка:
Лабораторія технічних засобів навчання
Електронна адреса: info@lvet.edu.ua
Положення про репозитарій Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Item type:Item, Професійне вигорання викладачів ЗВО: шляхи профілактики і подолання: кваліф.роб. ...магістра(Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2025) Мелимук М. А.Професійна діяльність викладача закладу вищої освіти у XXI столітті супроводжується постійним зростанням вимог до якості навчального процесу, інтенсивністю комунікацій, необхідністю використання цифрових технологій, поєднанням педагогічних, наукових та адміністративних функцій. У сучасних соціокультурних умовах – особливо в реаліях воєнного часу, дистанційних та змішаних форматів навчання – навантаження на викладачів суттєво збільшується, що призводить до емоційного виснаження, зниження мотивації, втрати сенсу праці та погіршення професійного самопочуття. Для України питання профілактики професійного вигорання викладачів набуває особливої актуальності у зв’язку з трансформацією освітнього середовища, цифровізацією навчання та підвищенням психологічних ризиків, пов’язаних із воєнним станом. Викладачі змушені адаптуватися до нових реалій: гнучкого розкладу, нестабільності ресурсів, емоційного тиску, а також постійної необхідності підтримувати студентів, що переживають власні кризи. Актуальність теми також зумовлена потребою у створенні в закладах вищої освіти цілісної системи підтримки педагогічного персоналу, що поєднує психологічні, організаційні та освітні заходи. Її розроблення має не лише теоретичне, а й практичне значення, адже сприяє підвищенню якості освітнього процесу, збереженню професійного потенціалу кадрів і формуванню здорової академічної культури. Отже, дослідження проблеми професійного вигорання викладачів і пошук ефективних шляхів його профілактики та подолання є своєчасним і важливим завданням сучасної педагогічної науки та практики вищої освіти України.Item type:Item, Роль викладача у створенні психологічно безпечного освітнього середовища: кваліф.роб. ...магістра(Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2025) Матвіїв М. А.Проблема забезпечення психологічної безпеки в освітньому середовищі набула особливого значення в умовах глибоких соціальних, політичних та технологічних трансформацій, які переживає українська система вищої освіти. Війна, цифровізація, масові зміни форматів навчання, поєднання онлайн і офлайн взаємодії створили нову реальність, у якій зросла роль викладача як гаранта не лише академічної якості, а й психологічного добробуту студентів. Саме тому питання формування психологічно безпечного освітнього простору стає ключовим чинником стабільності та розвитку сучасного університету. У науковому дискурсі останніх років спостерігається активне зміщення акцентів від когнітивної ефективності навчання до його емоційно-психологічних основ. Психологічна безпека розглядається як необхідна умова розвитку особистості, її здатності до самоактуалізації, творчості й професійного самовизначення. За визначенням A. Edmondson [24], вона означає стан довіри, у якому індивід не боїться помилятися, ставити запитання або висловлювати альтернативні думки. У контексті вищої освіти це трансформується у здатність студента вільно мислити, висловлюватись, обговорювати суперечливі питання без страху осуду чи приниження. Психологічна безпека особливо актуальна у контексті воєнних викликів і посттравматичного досвіду, який сьогодні переживає українське суспільство. Освітній простір стає одним із небагатьох середовищ, здатних відновлювати почуття стабільності та сенсу. Ключовим завданням викладача є не лише продовження навчання, а й формування підтримувальної, емпатійної атмосфери, яка сприяє подоланню тривожності, втоми та соціальної ізоляції студентів. Педагог має бути не просто джерелом знань, а носієм психологічної стійкості й позитивного моделювання поведінки. Актуальність теми посилюється й тим, що українська система вищої освіти активно інтегрується у європейський освітній простір, де психологічна безпека розглядається як складова якості освіти і показник інституційної зрілості університетів. Це означає, що викладач стає одночасно педагогом, консультантом і модератором психологічного комфорту навчальної спільноти.Item type:Item, Мотивація студентів до навчання у змішаному освітньому середовищі: роль викладача: кваліф.роб. ...магістра(Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2025) Масяк Р. І.Проблема мотивації студентів до навчання є однією з ключових у сучасній педагогіці вищої школи, оскільки саме рівень внутрішньої зацікавленості здобувачів визначає якість засвоєння знань, готовність до самостійної діяльності й подальшого професійного зростання. В умовах переходу українських університетів до змішаного формату навчання, зумовленого не лише пандемічними викликами, а й потребами цифрової трансформації освіти та безпековими обмеженнями воєнного часу, питання мотиваційної підтримки студентів набуває особливої ваги. Змішане навчання (blended learning), що поєднує очні та дистанційні форми, відкриває нові можливості для індивідуалізації, інтерактивності та автономії студента, але водночас змінює характер педагогічної взаємодії. У цифровому середовищі студенти частіше залишаються наодинці з матеріалом, відчувають дефіцит зворотного зв’язку та соціальної підтримки, що негативно впливає на рівень їхньої навчальної мотивації [14; 70]. Психолого-педагогічні дослідження підтверджують, що віртуальне або змішане навчання вимагає від викладача нових форм реалізації мотиваційної функції – через емоційно-чутливу комунікацію, підтримку автономії, використання цифрових інструментів зворотного зв’язку і створення середовища соціальної присутності. Сучасна вища освіта орієнтується на студентоцентризм, партнерство, самоорганізацію та відповідальність здобувача. Проте ці якості не формуються автоматично – вони потребують системного педагогічного впливу, спрямованого на стимулювання внутрішньої мотивації. Роль викладача у цьому процесі не зводиться лише до трансляції знань, а передбачає створення мотиваційно насиченого освітнього середовища, у якому студенти відчувають підтримку, довіру, значущість власних зусиль. Згідно з теорією само детермінації (Self-Determination Theory), базові психологічні потреби автономії, компетентності та належності є головними джерелами внутрішньої мотивації, і саме викладач може створити умови для їх задоволення у змішаному форматі. Додаткового значення ця проблематика набуває у контексті освітньої модернізації України, орієнтованої на європейські стандарти якості та компетентнісний підхід. Формування цифрової та мотиваційної компетентності викладача визначене в стратегічних документах – Digital Education Action Plan (2021–2027) [40] та DigCompEdu Framework [39] – як ключова умова ефективного використання технологій у навчанні. Таким чином, вивчення взаємозв’язку між мотиваційною функцією викладача та особливостями змішаного навчання дозволяє узгодити психологічні механізми стимулювання пізнавальної активності з цифровими можливостями сучасної освіти.Item type:Item, Вдосконалення безпекових компетентностей викладача ЗВО у ході професійного вдосконалення: кваліф.роб. ...магістра(Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2025) Лозовий В. М.Актуальність дослідження змісту безпекових компетентностей викладачів закладів вищої освіти в Україні зумовлена складною суспільно-політичною ситуацією, зокрема тривалим воєнним конфліктом, зростанням інформаційних загроз, економічною нестабільністю та іншими факторами ризику. У таких умовах питання безпеки набуває особливої ваги як у контексті взаємодії зі студентами, так і в організації освітнього процесу загалом. Сучасний викладач має не лише здійснювати фахову підготовку здобувачів освіти, а й активно впливати на формування безпечного освітнього середовища, демонструючи готовність до дій у кризових ситуаціях, забезпечуючи фізичну, психологічну та інформаційну захищеність учасників освітнього процесу. Безпекові компетентності викладача виступають невід’ємним складником його професійної готовності та актуалізуються в діяльності, пов’язаній із кризовим реагуванням, домедичною допомогою, організацією безпечних умов під час навчальних заходів, а також розвитком у студентів відповідальних моделей поведінки в умовах ризику. Враховуючи специфіку українського освітнього контексту, особливої значущості набуває інтеграція безпекових аспектів у систему професійної підготовки та підвищення кваліфікації викладачів. Необхідними стають спеціальні тренінги, освітні модулі й курси, орієнтовані на розвиток безпекової компетентності як одного з ключових чинників стабільності освітнього середовища. Отже, осмислення сутності та структури безпекових компетентностей викладачів ЗВО є своєчасним і важливим кроком у підвищенні ефективності освітнього процесу в умовах постійних викликів і трансформацій. Цій темі присвячено увагу і в сучасних наукових дослідженнях, зокрема в контексті формування безпекової грамотності як складової загальної професійної компетентності.Item type:Item, Педагогічний дизайн навчального курсу: інноваційні підходи: кваліф.роб. ...магістра(Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2025) Кусень Н. Я.Актуальність вивчення теми педагогічного дизайну навчального курсу зумовлена глибокими трансформаціями, що відбуваються у сучасній вищій освіті. Сьогодні університет не може обмежуватися передаванням знань і контролем їх засвоєння; його завданням стає формування здатності до самостійного мислення, критичної оцінки інформації, інтелектуальної ініціативи та відповідальної взаємодії. Умови війни, цифрової перебудови освітнього середовища, гібридні та дистанційні формати навчання гостро підсилили цю потребу. В українських університетах від викладача дедалі частіше очікується не просто проведення занять, а розроблення таких курсів, які підтримують розвиток професійної і громадянської суб’єктності студента, його здатність ухвалювати рішення в непередбачуваних контекстах і діяти автономно. Для реалізації цього необхідне не випадкове укладання курсу, а цілісне, науково обґрунтоване проєктування – тобто педагогічний дизайн. Ключовим є і те, що педагогічний дизайн дозволяє узгодити зміст, методи, завдання та оцінювання у єдину систему. У традиційних курсах ці елементи існують часто розірвано: результати навчання декларуються формально, завдання підбираються інтуїтивно, а оцінювання зосереджується на фіксації факту виконання роботи. У спроєктованому курсі кожний компонент виконує свою функцію: результати визначають логіку змісту; завдання стають інтелектуальними ситуаціями розвитку; оцінювання перетворюється на механізм зворотного зв’язку, що підтримує мислення. Таким чином, педагогічний дизайн забезпечує не лише структурованість курсу, але і його смислову цілісність. Проблематичною є й ситуація професійної підготовки викладачів. У багатьох випадках викладачі змушені самостійно опановувати питання побудови курсів, часто фрагментарно і на основі власного педагогічного досвіду. Відсутність системної методичної підтримки призводить до того, що курси розробляються інтуїтивно, без чітких критеріїв якості. Вивчення педагогічного дизайну дозволяє не лише систематизувати наявний досвід, але й сформувати у викладача позицію проєктанта – того, хто створює інтелектуальне середовище навчання, а не просто подає матеріал. Таким чином, актуальність теми зумовлена необхідністю переходу від традиційної моделі викладання до моделі педагогічно проєктованого навчального середовища, яке розвиває мислення, рефлексію, здатність до дії і творення смислу. Педагогічний дизайн стає ключовою умовою забезпечення якості вищої освіти, її відповідності суспільним викликам і очікуванням студентів як активних учасників освітнього процесу.