Офіційний репозитарій
Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького
Розміщений на офіційному піддомені університету
Надсилати матеріали на електронну адресу: library@lvet.edu.ua
Технічна підтримка:
Лабораторія технічних засобів навчання
Електронна адреса: info@lvet.edu.ua
Положення про репозитарій Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Item type:Item, Використання змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану й Кобальту в годівлі високопродуктивних корів у пізній сухостійний період: ст.(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2021) Бомко В. С.; Кропивка Ю. Г.Наведено результати встановлення оптимальних доз згодовування Цинку, Мангану та Кобальту у вигляді змішано- лігандних комплексів високопродуктивним коровам голштинської, української червоно-рябої та української чорно-рябої молочних порід у пізній сухостійний період, визначено їх уплив на майбутню молочну продуктивність і відтворювальні якості корів. Встанов- лено, що менші дози змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану й Кобальту в кормосуміші, стимулювали краще її споживання. Найбільше споживали кормосуміш корови 4-ї дослідної групи, де концентрація Цинку й Мангану становила 35 мг, а Кобальту – 0,49 мг на 1 кг сухої речовини. За різних доз змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану й Кобальту збільшення живої маси в корів кон- трольної групи становило 24,3 кг, а у дослідних групах воно коливалося від 23,7 кг до 26,9 кг, що на 8,6% і 10,7% (Р < 0,05) більше у 3-й і 4-й групах порівняно з контролем. Зменшення концентрації змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту в раціонах сухостійних корів дослідних груп на 10, 20, 30 і 40% позитивно вплинуло на подальшу їх молочну продуктивність. За перші 100 днів лактації від них надоєно на 60–180 кг молока більше порівняно з контролем при збільшенні вмісту жиру на 0,01–0,05%. Також у молоці корів дослідних груп порівняно з контролем зростав вміст білка (3,22–3,23% проти 3,14%), а витрати кормів на 1 кг молока у них були менші на 3,5–9,4%. Менші дози Цинку, Мангану і Кобальту краще сприяли подовженню періоду пролонгованої дії їх змішанолі- гандних комплексів на організм лактуючих корів. Жива маса телят при народженні четвертої дослідної групи перевищувала показник своїх ровесників з контрольної групи на 2,3 кг або 8,81%, тоді як телята, отримані від корів 2-ї дослідної групи, переважали контроль на 1,6 кг, або 6,13%, 3-ї дослідної групи – на 1,8 кг, або 6,90% і 4-ї дослідної групи – на 1,7 кг, або 6,51%. Тривалість сервіс-періоду в усіх піддослідних групах корів знаходилася у межах рекомендованих норм і становила у контрольній групі 87,8 днів, а 2-й, 3-й, 4-й і 5-ї дослідних групах, відповідно 84,7 днів, 82,2; 80,6 і 83,5 днів та була меншою за контроль на 3,1–7,1 днів, або 3,3–8,2%. Індекс осіменіння в контрольній групі корів складав 1,5, а в дослідних – 1,2–1,4, що на 6,7–20,0% меншеItem type:Item, Різні рівні змішанолігандного комплексу цинку, мангану й кобальту в годівлі високопродуктивних корів української червоно-рябої молочної породи в перший період лактації: ст.(Інститут кормів та сільського господарства Поділля, Вінниця, 2021) Кропивка Ю.Г. і ін.Вивчення ефективності згодовування різних рівнів змішанолігандного комплексу цинку, мангану і кобальту із Суплексом Se високопродуктивним коровам української червоно-рябої молочної породи у перший період лактації та їх впливу на споживання коровами кормів, продуктивні якості та гематологічні показники крові. Для досліджень в ТОВ «Терезине» Білоцерківського району Київської області за принципом аналогів відібрали п’ять груп (одну контрольну і чотири дослідні) високопродуктивних корів української червоно-рябої молочної породи по 10 голів у кожній. Піддослідних корів годували однаковими раціонами. Для корів контрольної групи використовували оптимальну дозу змішанолігандного комплексу цинку, мангану й кобальту, яка була встановлена у попередньому досліді з концентрацією в 1 кг сухої речовини (СР) кормосуміші (КС), мг: цинку – 60,8; мангану – 60,8 і кобальту – 0,78. У 2-й дослідній групі концентрація цих мікроелементів була вищою у порівнянні з контролем на 10%, а в 3-й, 4-й і 5-й дослідних групах відповідно на 10, 20 і 30% меншою. Найкращі результати за показниками молочної продуктивності були отримані від корів 4-ї дослідної групи. За 80 днів досліду від корів 1-ї контрольної групи отримали 3080 кг молока натуральної жирності, а в 2-й, 3-й, 4-й і 5-й дослідних групах – відповідно на 48, 112, 200 і 136 кг, або 1,6; 3,6; 6,5 і 4,4% більше. Менші дози мікроелементів забезпечують потреби високопродуктивних корів у них, що позитивно вплинуло на відтворні функції тварин. Найбільш ефективною виявилася доза для корів 4-ї дослідної групи, де тривалість сервіс-періоду становила 78,6 днів проти 91,9 днів у 1-й контрольній групі, а на одне плодотворне осіменіння в цій групі пішло 1,8 разу при 3,1 разу в контролі. Аналіз гематологічних показників піддослідних корів свідчить, що різні рівні змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту в складі концентрованих кормів мають позитивний вплив на організм та здоров’я корів у період лактації. Найкращі результати показників молочної продуктивності та відтворної функції були отримані від корів 4-ї дослідної групи, де концентрація цинку, мангану й кобальту за рахунок їх змішанолігандних комплексів в 1 кг СР кормосуміші становила, мг: цинку – 42,6; мангану – 42,6; кобальту – 0,55. Вказана доза мікроелементів позитивно впливала на споживання кормів тваринами, їх витрати на одиницю продукції та гематологічні показники крові корів.Item type:Item, Економічна ефективність використання змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту в раціонах високопродуктивних корів української червоно-рябої молочної породи: ст.(Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2021-06-18) Кропивка Ю. Г. і ін.; Кропивка С. Й.У статті подано результати досліджень з вивчення економічної ефективності використання змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту у раціонах годівлі високопродуктивних корів української червоно-рябої молочної породи в перші 100 днів лактації. Дослідження проводилися на п’яти групах (одна контрольна і чотири дослідні) корів-аналогів в умовах ТДВ “Терези- не” Білоцерківського району Київської області. Контролем служила оптимальна доза змішанолігандних комплексів Цинку, Манга- ну й Кобальту, яка була встановлена раніше з концентрацією в 1 кг сухої речовини (СР) кормосуміші (КС), мг: Цинку – 60,8; Ман- гану – 60,8 і Кобальту – 0,78. Для 2-ї дослідної групи концентрацію цих мікроелементів збільшили на 10 %, а в 3-й, 4-й і 5-й дослід- них групах – навпаки, концентрацію Цинку, Мангану і Кобальту в 1 кг СР кормосуміші зменшили на 10 %, 20 і 30 % відповідно порівняно з контролем. Найкращі результати за надоєм молока натуральної і базисної жирності були отримані від корів 4-ї дослідної групи, де концентрація Цинку, Мангану й Кобальту за рахунок їх змішанолігандних комплексів в 1 кг СР кормосуміші становила, мг: Цинку – 48,6; Мангану – 48,6; Кобальту – 0,62. Вартість одержаної продукції від піддослідних корів коливалася від 12702,3 грн до 13783,7 грн та була найвищою у 4-й дослідній групі. Встановлено, що для корів української червоно-рябої молочної породи в перші 100 днів лактації найбільш економічно вигідною була доза змішанолігандних комплексів, у якій концентрація Цинку і Мангану становила 48,6 мг, а Кобальту – 0,62 мг/кг СР, що дало змогу одержати прибутку на 14,37 % більше, ніж у контрольній групі. Дози змішанолігандних комплексів з концентрацією Цинку і Мангану – 66,9 мг; 54,7 і 42,6 мг, а Кобальту – 0,86 мг; 0,7 і 0,55 мг/кг СР дали значно нижчий економічний ефект. Додатковий прибуток у 2-й дослідній групі становив 66,8 грн, або 1,34 %; у 3-й – 95,6 грн, або 1,92 %, і у 5-й – 561,6 грн, або 11,28 %, порівняно з показниками контрольної групи.Item type:Item, Перетравність речовин, баланс Нітрогену, Цинку і Мангану у високопро- дуктивних корів голштинської породи німецької селекції в перший період лактації за згодовування змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану та Кобальту: ст.(Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2021-03-19) Кропивка Ю. Г.; Бомко В. С.У статті наведені результати досліджень перетравності поживних речовин раціону та обміну Нітрогену, Цинку і Мангану у високопродуктивних корів голштинської породи німецької селекції в перший період лактації за згодовування змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану та Кобальту. Дослідження проводилися в умовах ТОВ “Терезине” Білоцерківського району Київської області. Спостерігалося підвищення коефіцієнтів перетравності сухої речовини в корів 2-ї–5-ї дослідних груп порівняно з тваринами 1-ї контрольної групи відповідно на 1,8–3,5 % (P < 0,05); органічної речовини на 0,3–2,5 %; сирого протеїну на 0,5– 4,2 % (P < 0,05–0,01); сирого жиру на 1,1–1,8 %; сирої клітковини на 1,3–3,3 % і безазотистих екстрактивних речовин на 2,1– 4,2 %. Корови дослідних груп споживали більше Нітрогену від корів контрольної групи: на 20,18 г, або 2,4 % – 2-ї групи, на 55,06 г, або 6,6 % – 3-ї, на 42,52 г, або 5,1 % – 4-ї й на 28,98 г, або 3,5 % – 5-ї дослідної групи за рахунок кращого поїдання кормосуміші. Загальноспожитий рівень Нітрогену стосовно виділеного з молоком та відкладеного в тілі у корів контрольної групи становив 32,02 %, а в тварин 2-ї, 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп – 33,59 %; 37,31; 36,99 і 34,97 %. По відношенню щодо загальної перетравленої кількості частка Нітрогену, відкладеного в тілі й виділеного з молоком у тварин контрольної групи, становила 42,38 %, а в дослідних – 44,25–47,34 %. Дози Цинку, які забезпечували існуючу його норму на 54–85 % за рахунок змішанолігандного комплексу, позитивно вплинули на обмін мікроелементу в організмі піддослідних корів. Засвоєння Цинку в організмі визначали за кількістю його виділень з молоком і відкладенням у тілі і за абсолютним значенням воно було найнижчим у корів 4-ї і 5-ї дослідних груп – 562,7 мг і 671,6 мг проти 740,8 мг у 1-й контрольній групі та найбільшим – 784,7 мг і 801,3 мг у тварин 2-ї і 3-ї дослідних груп. Використання змішанолігандного комплексу Мангану забезпечило позитивний його баланс в організмі корів і засвоєння мікроелементу в організмі піддослідних корів коливалось від 22,5 % в 2-й дослідній групі до 33,2% в 3-й дослідній групі. Найкращі показники щодо обміну Нітрогену, Цинку і Мангану одержано в третій дослідній групі, коровам якої згодовували кормосуміш, що в 1 кг СР містила, мг: Цинку – 54,7; Мангану – 54,7; Кобальту – 0,7; Селену – 0,3; Купруму – 12 і Йоду – 1,1.Item type:Item, Продуктивність корів і обмін цинку, мангану та кобальту у другі 100 днів лактації у разі використання їх змішанолігандних комплексів: ст.(Полтавська державна аграрна академія, Полтава, 2021-01-27) Кропивка Ю. Г. і ін.Метою роботи було вивчення ефективності згодовування високопродуктивним коровам у другі 100 днів лактації різних рівнів та джерел Цинку, Мангану і Кобальту і з’ясування їхнього впливу на молочну продуктивність та обмін в організмі тварин. Результати проведених досліджень свідчать, що дози змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту з використанням Суплексу Селену і сульфату Купрому та йодиду Калію у другі 100 днів лактації позитивно вплинули на молочну проду-ктивність. Середньодобові удої натурального молока в корів дослідних груп були вищими у 2-й групі на 1,85 кг, а у 3-й, 4-й і 5-й групах – на 2,72 кг, 4,32, та 5,53 кг відповідно, або на 6,38 %, 9,37, 14,89 та 19,06 % і ця різниця була достовірною. Результати обміну Цинку, Мангану і Кобальту також підтверджують вищі середньодобові удої в дослідних групах. Так, в організмі корів 3-ї, 4-ї і 5-ї дослі-дних груп відклалося Цинку більше, відповідно на, мг: 59,60, 47, 49,30 порівняно з контролем, а порів-няно з 2-ю дослідною групою в корів 3-ї, 4-ї і 5-ї груп відклалось Цинку менше на 6,60, 19,20 і 36,10 мг. Водночас у дослідних корів 4-ї і 5-ї груп ( у раціонах яких було на 11 % і 22 % менше чистого Цинку, Мангану і Кобальту в порівнянні з 3-ю дослідною групою) відклалося Цинку менше на 12,60 і 10,30 мг відповідно порівняно з 3-ю дослідною групою. Найвищий відсоток засвоєного Цинку від спожитого є в корів 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп: 56,80, 65,60 і 78,60 % відповідно, тоді як у 1-й контрольній він склав 40,10 %, 2-й дослідній – 44,80 %. Що стосується Мангану, то у тварин 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп його виділилося значно менше, ніж у контрольній і 2-й дослідній групах. Засвоєння цього мікро-елементу у 3-й групі склало 40,20 % в 4-й і 5-й групах 41,20 і 39,30 % від спожитого відповідно, тоді як у 1-й – 19,90 %, а у 2-й – 36 %. У тварин, що споживали Кобальт як змішанолігандний комплекс (3-я, 4-а, 5-а дослідні групи), він засвоївся на 52,50, 53,10, 60,10 % відповідно, тоді як у 1-й контроль-ній групі – на 53,20 %, а у 2-й дослідній групі – 50,40%. Використання змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту сприяє підвищенню молочної продуктивності та зменшує потребу в цих елементах. Обмін Цинку, Мангану і Кобальту в організмі корів підтверджують найкращі результа-ти в 5-й дослідній групі, де в 1 кг СР кормосуміші містилося Цинку 35 мг, Мангану 35 мг, Кобальту 0,40 мг, Селену 0,30 мг, Купруму 10 мг і Йоду 0,90 мг.