Хімічний та мінеральний склад пантів і кісток благородних оленів (Cervus elaphus) вирощених в умовах Волині: ст.
Loading...
Files
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
Abstract
У статті подано результати досліджень вмісту основних мінералів у пантах та окремих кістках (черепна, реберна) скелету
оленя благородного (Cervus elaphus). Хімічний та макроелементний склад визначено в рогах самців-оленів трьох популяцій (англій-
ська, угорська і латвійський кросбрід), що вирощувались в умовах спеціалізованої ферми “Аміла” на Волині. Для дослідження вико-
ристано перші панти молодих оленів (вік 1–2 роки) й окостенілі рогові відростки самців 6–7-річного віку. Для порівняння проведено
аналогічні дослідження наявного біоматеріалу від оленів, які утримувалися у вольєрі зі значними площами вигулу (понад 2000 га). У
процесі досліджень встановлено, що хімічний склад кісток скелету оленів, за різних умов проживання, дещо різнився. Вміст орга-
нічної складової в черепній кістці тварин, які утримувались в умовах ферми був тенденційно вищим, ніж в оленів за напіввільного
вирощування. У реберній кістці концентрація органічних речовин була більшою, ніж в оленів вольєру. Найнижчий вміст вологи
відзначено в кістці черепа. Рівень жирової компоненти в перших рогах молодих оленів англійської популяції був на 45,9 % вищим,
ніж у тварин латвійського кросбріду. За рівнем сирого протеїну в пантах перевагу мали олені угорської популяції та латвійського
кросбріду, а за вмістом загальної золи – тварини англійської популяції. За порівняння хімічного складу пантів молодих самців і
тварин у старшому віці було з’ясовано, що вміст жиру в роговій тканині 1–2-річних оленів англійської й угорської популяції був
вищим порівняно з тваринами 6–7-річного віку на 17,4 і 45,6 %. У молодих оленів латвійського кросбріду встановлено більший на
5,6 % рівень золи загальної. Вага рогів, як і вміст окремих досліджуваних мінералів, мали суттєві відхилення в окремих індивідуумів
і залежали, більшою мірою, від віку оленів та умов проживання. Загальна вага пантів тварин 6–7-річного віку (англійська популя-
ція), що утримувалися в напіввільних умовах вольєра знаходилась у межах 4260 г, що було на 194 г або 4,7 % більше, ніж у тварин
фермерського господарства. Найважчими, за масою, були рогові відростки оленів латвійського кросбріду, а найлегші – у самців
угорської популяції. Встановлено, що концентрація іонів Са і Р в окостенілих пантах 6–7-річних оленів коливалась в межах 160,4–
180,7 г/кг та 76,7–80,84 г/кг сирої маси відповідно. При цьому і за Са, і за Р найвищою вона була в оленів латвійського кросбріду, а
найнижчою – у тварин угорської популяції. Вага перших рогів молодих самців оленів коливалася в межах 588,4-644,6 г. Підтвер-
джено, що вміст Са і Р в пантах оленів з віком зменшувався. Концентрація останніх в рогах самців-оленів 1–2-річного віку була на
31,4 і 37,6 % більшою, ніж в окостенілих рогах самців 6–7-річного віку. Крім того, встановлено, що концентрація інших досліджу-
ваних елементів, зокрема Mg, Na і S з віком зменшувалась, а К ‒ навпаки – зростала. Уміст іонів Са в окостенілих рогах оленів був
більшим, ніж в кістці черепа, а Р – навпаки, меншим. Рівень інших досліджуваних мінералів (Mg, Na, K, S) був відносно подібним.
