Добробутні основи утримання Польського коника у національному природному парку “Яворівський”: ст.

Abstract

Коні – тварини господарські, але часто називаються домашніми, зокрема верхові, за якими стоять власники, які надто високо оцінюють їхні потреби надмірно делікатні з ними, перегодовують, неприродно поводяться). За критерієм “реакція на людину” є полохливими, при випадковому стресі – втікають. Шум, різкі рухи, нервозність та поспішність обслуговуючого персоналу прово- кують готовність до втечі. Коней треба розуміти, щоб налагодити взаємозв’язок між ними і людиною. Тому їхній добробут, в тому числі “реакція на глядачів”, залежить не лише від умов утримання і годівлі, а й рівня “виховання”. Інформацію про їх само- почуття можна отримати за допомогою “мови тіла”. Будь-які порушення в нормальному щоденному ритмі типових для коня умов життя (прийом корму, поведінка при виході та заході до стайні, догляд) будуть служити сигналом зниження рівня добро- буту. А вже чіткими, виразними сигналами, які свідчать про розвиток патології, є порушення поведінки, виникнення стереотипів, що зазвичай має назву звички або норову. У Яворівському національному природничому парку живуть прямі нащадки диких тарпа- нів. Генетично коники вже не такі дикі порівняно зі своїми предками, але за поведінкою та зовнішнім виглядом дуже їх нагадують. Зазвичай застосовують три основні способи утримання даної породи коней: резервна, вольєрна (загінна) та утримання в конюшні. У Яворівському національному парку використовують змішаний – вольєрно-конюшневий спосіб, для чого облаштовано загін та збудовано нову конюшню. З кінця квітня до початку листопада коні постійно перебувають на випасі, споживають зелену траву та листя дерев і чагарників. Площа вольєрів є недостатньою для повного забезпечення коней пасовищною травою, то їм додатко- во згодовують по 10–15 кг зеленої маси. З листопада по квітень коней годують сіном, жеребних кобил підгодовують зерном вівса та коренеплодами (морква, буряк). У цей період, відповідно до раціону кожна тварина була забезпечена поживними речовинами корму більш ніж на 100 % щодо фізіологічної потреби, а також мікроелементами та вітамінами. Поведінка коників є природною, кобили та лошата підпорядковуються жеребцю Тролю і тримаються табуна. При появі незнайомих людей кобили дещо полохливі, а жеребець стає на їх захист. З часом тварини адаптуються і стають досить дружелюбними. Умови утримання поголів’я Поль- ського коника відповідають загальноприйнятим вимогам добробуту. Достатність простору, кормів, щоденний вільний вигул, соціальні контакти. Морфологічний аналіз крові показав, що кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну, кількість лейко- цитів вкладався в межі фізіологічної норми. Низьким був відсоток нейтрофілів, а кількість моноцитів та лімфоцитів була у 2–2,5 раза більшою щодо фізіологічної норми (Р < 0,001). Водночас рівень ферментів АСТ і АЛТ вкладався в межі фізіологічної норми, прийнятої для коней. Вміст хлору був на 2,69 ммоль/л меншим за верхню межу фізіологічної норми. Рівень креатиніну в крові був досить високим, перевищував верхню межу фізіологічної норми у 2,1 раза. Проте ми схильні вважати, що високий рівень цього показника свідчить про специфіку як самого виду коней (напівдикі тварини), так і умов їх утримання. Перебувають тварини біль- шу частину доби на випасі, мають вільний простір (до конюшні вони йдуть лише за власним бажанням). Також чималу роль у цьому відіграє і генетична складова коника Польського.