Оцінка стабільності рівня 17β-естрадіолу у калі домашньої кішки при повторному ІФА-аналізі одного зразка з інтервалом 24 години: ст.

Abstract

Проведені дослідження, стосовно порівняльного аналізу рівня 17β-естрадіолу у калі домашньої кішки методом імунофермент- ного аналізу (ІФА) залежно від тривалості зберігання матеріалу, який досліджується з часовим інтервалом 24 години одного і того ж зразку. Метою було оцінити стабільність показників вмісту гормону при повторному вимірюванні, що має значення для точності діагностики репродуктивного (гормонального) статусу тварин за фекальними біомаркерами. У результаті проведених досліджень встановлено суттєве зниження концентрації 17 β-естрадіолу у фекальних зразках при їх аналізі з інтервалом 24 годин, що становить приблизно 61,7 % від вихідного рівня. Така деградація може бути зумовлена мікробіологічною активністю, ферментативним розпадом стероїдних структур, або впливом температурних коливань при неналежному зберіганні. Отримані результати мають суттєве значення для оптимізації протоколів збору та зберігання біологічного матеріалу, особливо в умовах польових досліджень, де негайне заморожування зразків часто є технічно неможливим. Встановлене зниження концентрації 17 β- естрадіолу при дослідженні матеріалу з інтервалом 24 години вказує про необхідність стандартизації процедур поводження із зразками після їх збору. Зокрема, рекомендовано застосування консервантів, або охолодження зразків одразу після збору з метою мінімізації деградаційних процесів. При інтерпретації результатів гормонального аналізу варто враховувати потенційні втрати біологічно активних сполук, що можуть впливати на точність оцінки репродуктивного статусу тварин. Це особливо актуально для досліджень, що проводяться у природних умовах, де доступ до лабораторного обладнання обмежений, а порівнянність між дослідженнями залежить від дотримання єдиних стандартів обробки зразків. Отримані дані мають значення для оптимізації діагностичних протоколів у ветеринарній репродуктлогії та у фелінологічній практиці.