Оцінка якості та безпечності гречаного меду західного регіону України: ст.
Loading...
Files
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
Abstract
Мед – це солодка субстанція природного походження, яка переробляється медоносними бджолами Apis mellifera з нектару ро-
слин або шляхом секреції частин рослин чи екскрецій рослинно-сисних комах, які бджоли збирають. Своєю чергою якість меду
залежить від впливу сукупності факторів. Здебільша якість меду та інтенсивність його дозрівання залежать від ботанічного
походження нектару, сили бджолиних сімей, які беруть участь у медозборі та тривалості зберігання продукції. Тому метою
роботи було вивчити та проаналізувати фактори, які впливають на деякі показники якості гречаного меду. У статті, на основі
проведених досліджень, наводяться розширені дані щодо пилкового та хімічного аналізу меду. Проведено аналіз пилкових зерен
гречки (Fagopyrum esculentum) Тернопільської і Хмельницької областей. Досліджено динаміку вмісту цукрози, проліну, діастази та
гідроксиметилфурфуролу (ГМФ) в гречаному меді. Встановлено, що у гречаному меді, зібраному в умовах цих територій, у процесі
дозрівання змінюються показники якості. При цьому кількість цукрози, проліну та діастази протягом 6 місяців достовірно зни-
жується. У процесі зберігання на 12 % збільшується вміст ГМФ. На основі проведених досліджень проаналізовано фактори, які
впливають на якість гречаного меду. На наступному етапі досліджено морфологічні показники глоткової залози при утриманні
бджолиних сімей у період цвітіння гречки. Встановлено, що особини, які вирощені у період цвітіння гречки повною мірою можуть
інвертувати нектар з цієї культури. Вивчено мікроструктуру ацинусів глоткової залози медоносних бджіл, які беруть участь у
переробці нектару. Досліджено, що показники максимального розвитку ацинусів припадають на 9 добу. Саме в цей період у вези-
кулах починають нагромаджуватися ензими, які гідролізують складні вуглеводи нектару. У секреторних клітинах наявні різного
розміру везикули. Гістологічні дослідження показали, що кількість секреторних клітин в ацинусах залежить від розвитку залози і
коливається в межах від 6 до 8 шт. Причому середня довжина секреторних клітин коливається в межах від 69,33 до 81,21 мкм,
ширина – 45,71–48,95 мкм. Переважну кількість площі клітин займають везикули, які наповнені секретом білкової природи.
