Фармакотоксикологічне обгрунтування застосування комплексного препарату на основі рослинної сировини за токсокарозу собак: дисертація

Abstract

Дисертаційна робота присвячена фармакотоксикологічному обґрунтуванню застосування комплексного препарату «ІмуноГепаВерм» за токсокарозу собак до 6-місячного віку та вивченню його впливу на морфологічні, біохімічні, антиоксидантні й імунні показники організму тварин. У роботі наведено результати доклінічних і клінічних досліджень, що характеризують токсикологічний профіль, кумулятивні властивості та терапевтичну ефективність комплексного препарату, до складу якого входять фенбендазол, екстракт розторопші плямистої та ехінацеї пурпурової. Вперше проведено комплексну оцінку безпечності препарату «ІмуноГепаВерм» за показниками гострої, підгострої токсичності та кумулятивної дії на лабораторних тваринах. У ході проведення доклінічних досліджень встановлено, що препарат «ІмуноГепаВерм» характеризується низькою токсичністю. За умов гострого внутрішньошлункового введення білим щурам і мишам у дозі 5000 мг/кг маси тіла загибелі тварин та виражених клінічних проявів інтоксикації не спостерігали. Це дозволило віднести препарат до IV класу токсичності – малотоксичні речовини. Вивчення кумулятивних властивостей показало, що коефіцієнт кумуляції становив 3,25, що вказує про слабко виражену кумулятивну дію препарату. Отримані дані підтверджують фармакотоксикологічну безпечність «ІмуноГепаВерму» та можливість його багаторазового застосування у терапевтичних схемах. Порівняльне вивчення впливу фенбендазолу та «ІмуноГепаВерму» на організм щурів за експериментального токсокарозу показало, що обидва препарати сприяють позитивній динаміці, однак вираженість коригувальних ефектів є різною. Таким чином, результати дисертаційної роботи вказують про те, що комплексна фармакотерапія токсокарозу із застосуванням препарату «ІмуноГепаВерм» є більш ефективною, ніж терапія одним фенбендазолом, оскільки забезпечує не лише дегельмінтизацію, але й корекцію метаболічних, антиоксидантних та імунологічних порушень, сприяючи швидшому відновленню гомеостазу організму тварин. Отримані дані можуть бути використані як наукове підґрунтя для впровадження комплексних схем лікування собак за токсокарозу у ветеринарній практиці, з урахуванням патогенетичних механізмів та необхідності відновлення функціонального стану печінки, антиоксидантної й імунної систем.