Analysis of state of public financing of environmental protection: ст.

Abstract

Світова спільнота стурбована погіршенням глобальної екологічної ситуації та усвідомлює необхідність збільшення зелених інвестицій. Згідно зі звітом ООН та Всесвітнього економічного форуму під назвою «Стан фінансування природи» (2021), у 2020 році було інвестовано приблизно 133 мільярди доларів США. З них державне фінансування становить 115 мільярдів доларів США, а приватне фінансування — 18 мільярдів доларів США. Водночас у звіті підкреслюється недостатність таких сум та необхідність збільшення інвестицій у проекти охорони навколишнього середовища втричі до 2030 року та в чотири рази до 2050 року [1]. Країни Європейського Союзу (ЄС) взяли на себе та виконують зобов'язання щодо впровадження правових норми у сфері охорони навколишнього середовища, закріплені у 29 директивах та регламентах ЄС. Екологічні проблеми країн, що прагнуть вступити до ЄС та зобов'язані взяти на себе аналогічні екологічні зобов'язання, вимагають значного збільшення фінансування екологічних проектів. У процесі впровадження законодавства ЄС країни Центральної та Східної Європи отримали значну фінансову підтримку з різних фондів ЄС. Однак така допомога безпосередньо не надається деяким країнам. Тому існує необхідність мобілізації інвестицій у природоохоронну діяльність з усіх можливих джерел. Зокрема, шляхом збільшення державних інвестицій, активізації приватних інвестицій та стимулювання притоку іноземних інвестицій у природоохоронну діяльність. Поточний стан розвитку фінансового ринку деяких країн, що прагнуть вступити до ЄС, не дозволяє повною мірою залучати відомі у світовій практиці механізми зовнішнього обмеження інвестиційних ризиків [2]. Це значно стримує приплив іноземних інвестицій, зокрема, у природоохоронну діяльність. Тому оцінка інвестиційних можливостей державного та місцевих бюджетів щодо охорони довкілля є важливою та актуальною, особливо в контексті фінансової децентралізації.