Morphology and morphometric features of the cerebellum of poultry: ст.

Loading...
Thumbnail Image

Date

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Oles Hontar Dnipro National University

Abstract

Зв'язок мозочка зі структурними частинами мозку та складна нейронна система обробки інформації, що надходить до його кори, роблять його унікальним за різноманітністю виконуваних ним функцій. Мозочок є не тільки центром координації рухів та рівноваги, але й бере участь у регуляції багатьох інших функцій організму. У статті представлені результати досліджень макро- та мікроскопічної будови та особливостей морфометрії мозочка свійської птиці, яка належать до підтипу хребетних, класу Aves – птахи. Для їх реалізації відібраний матеріал (мозочок, n = 6) піддавали фіксації в 10–12% нейтральному розчині формаліну з подальшим заливанням у парафін. З парафінових блоків виготовляли гістологічні зрізи товщиною не більше 10 мкм. Для вивчення морфології клітин, проведення морфометричних досліджень та отримання оглядових гістологічних зрізів використовували фарбування препаратів тканин гематоксиліном та еозином, а також нейрогістологічні методи імпрегнації нервової тканини нітратом срібла за Большовським Гросом та Рамоном-і-Кахалем. Згідно з результатами досліджень, мозочок у птахів розташований між великим мозком та середнім мозком, дорсально до довгастого мозку. Мозочок утворюють тіло та два (праве та ліве) бічні вушка. Поверхня органу поділена на частки численними борознами; останні об'єднані в три частки: передню, середню та задню. У латеральній проекції мозочок має трикутну форму з вентрально видовженою верхівкою. У досліджуваних нами птахів мозочок характеризується загальними принципами структурної організації та морфотопографії, але відрізняється за своїми металоорганічними показниками. Найбільш значна товщина у всіх птахів характерна для зернистого шару, дещо менша – для молекулярного, а найменша – для гангліозних шарів. Згідно з результатами цитометрії, найменший об'єм клітин Пуркіньє, характерний для мозочка свійської курки, дещо більший для свійської качки, далі йдуть гуси та індики. Водночас, ядерно-цитоплазматичне співвідношення клітин Пуркіньє має різні значення: найвищий показник виявлено у гусей, приблизно – у качок та індиків, значно в 1,75 раза нижчий – у курей. Проведені результати розширюють та доповнюють інформацію про макро- та мікроскопічну будову мозочка щодо видових особливостей свійських птахів, що має значення для анатомії, гістології, порівняльної анатомії, судової ветеринарної медицини, зоології тощо.

Description

Citation

Дніпро

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By