Прояв ознак молочної продуктивності корів-первісток залежно від продуктивності предків жіночої статі : ст.

Abstract

Одним із найважливіших селекційних методів у скотарстві є визначення генетичної подібності продуктивних ознак предків жіночої статі та їхніх нащадків. З огляду на викладене, метою дослідження було визначити варіабельність ознак молочної продуктивності корів залежно від продуктивності їхніх матерів і матерів батьків. Дослідження проводили на фермах, розташованих у різних кліматичних зонах України, а саме: ДП ДГ «Олександрівське», Вінницька область (зона Лісостепу, n = 714), ТОВ СХП «Імені Воловікова», Рівненська область (зона Полісся, n = 1840 р.) та ДП «Дослідне господарство «Асканійське» (Степова зона, n = 926) на коровах-первістках і повних (ІІІ лактація) української чорно-рябої молочної породи. До вибірки включали корів, у яких на момент дослідження була щонайменше третя лактація. Встановлено, що в контрольованих стадах найбільш продуктивними були корови, надої матерів яких за найвищу лактацію сягали понад 8000 кг, а надої батьків залежно від зони розведення становили від 9000 до 15000. кг. Про певний вплив матерів на значення показників ознак молочної продуктивності корів свідчить кореляційний аналіз. Таким чином, між надоями матерів та їх дочок у контрольованих господарствах встановлено досить значний прямий і достовірний зв’язок, а між надоями матерів і жирністю дочок цей зв’язок був оберненим, але достовірним. Кореляційний зв'язок між жирно-молочністю матері та жиромолочністю дочок був різноспрямованим і незначним. Коефіцієнт спадковості, який визначався шляхом подвоєння кореляції мати-дочка, коливався за надоями від 0,47 до 0,59, за жирністю молока – від 0,30 до 0,55, а у тварин зони Степу – від неправильного (негативного) (-0,27) до позитивного (0,18) у тварин поліської зони. Дисперсійний аналіз підтвердив певну зумовленість фенотипічної мінливості кількісних ознак молочної продуктивності залежно від продуктивності матерів і матерів батьків, встановлену порівнянням групових середніх. Так, їхні матері мали дещо більший, хоча й незначний, вплив на надої (залежно від господарства та лактації – 3,8 – 6,9 %) та жирність молока корів (4,2 – 6,6 %), а матері їхніх батьків – дещо менший вплив (2,1 – 4,2 і 2,0 – 4,5 % відповідно).