Медіативна функція вищої освіти : ст.

Abstract

Українська вища освіта, вийшовши з лона тоталітаризму та досі не пройшовши увесь шлях самоідентифікації, стала перед складним самостійним вибором способу виконання ролі посередника між часто нестабільною освітньою політикою, автономністю закладів освіти та викладачів, викладанням. Власне це і стало джерелом виникнення практики посередницької функції у викладанні. Медіація як посередництво в конфліктних ситуаціях відрізняється від медіативності тим, що остання є виявом автономності викладача / університету, здатністю продукувати узгодженість у втіленні освітньої політики з одного боку і творчістю, інноваційністю як питомими ознаками ефективної педагогічної діяльності. Формулювання медіативної функції вищої освіти, вивчення її сутнісного наповнення, відображення різних типів її реалізації в реаліях освітнього процесу, як і переосмислення способів реалізації освітньоїполітики, які й досі часто залишаються директивними, може передумовити новий етап у розвитку української вищої освіти, тісно пов’язаний власне з таким злегка призабутим принципом Болонського процесу, як автономія та відповідальність. Його втілення є запорукою самостійності як ЗВО, так і викладачів у формуванні та/чи виборі способів втілення освітньої політики, сутністю університету, гідністю викладача, активністю здобувачів у вдосконаленні освітніх програм.