Становище жінки-селянки на Галичині в роки Першої світо- вої війни (на основі аналізу шлюбно-сімейної сфери): ст.

Abstract

Швидкі зміни суспільного життя, соціальна невизначеність, економічна нестабільність, російська окупація під час війни, асиміляційні заходи польської влади в повоєнні роки мали б при- звести до змін у традиційних цінностях. Проте для галицької сільської жінки ці зміни не були швидкими й радикальними. Для більшості жінок-селянок основними пріоритетами залишалися економічна стабільність, фізична безпека, опікування домашнім господарством, догляд за дітьми, хворими літніми батьками тощо. Проблемним є питання післяво- єнної адаптації жінок. Їхні життєві стратегії у шлюбно-сімейній сфері були індивідуальни- ми, позаяк зводилися до наступних варіантів: відновити стосунки у сім’ї після повернення чоловіка з фронту чи з полону; ініціювати розлучення з чоловіком; укласти повторний шлюб або, у випадку неможливості подолати канонічні перешкоди, жити з новим чолові- ком «на віру»; перебратися на роботу в місто; добровільно чи примусово стати коханкою російського військовика та виїхати з ним до Росії. Вибір тієї чи іншої стратегії, мабуть, біль- ше залежав від зовнішніх чинників — пліток, впливу та осуду громади, авторитету священ- ника, підтримки / непідтримки своєї родини. Вперше проаналізовано становище та щоденні життєві стратегії, способи виживання української сільської жінки Галичини в роки світової війни крізь призму аналізу шлюбно-сімейних відносин.