Використання змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану й Кобальту в годівлі високопродуктивних корів у пізній сухостійний період: ст.
| dc.contributor.author | Бомко В. С. | |
| dc.contributor.author | Кропивка Ю. Г. | |
| dc.date.accessioned | 2026-03-09T13:03:13Z | |
| dc.date.issued | 2021 | |
| dc.description.abstract | Наведено результати встановлення оптимальних доз згодовування Цинку, Мангану та Кобальту у вигляді змішано- лігандних комплексів високопродуктивним коровам голштинської, української червоно-рябої та української чорно-рябої молочних порід у пізній сухостійний період, визначено їх уплив на майбутню молочну продуктивність і відтворювальні якості корів. Встанов- лено, що менші дози змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану й Кобальту в кормосуміші, стимулювали краще її споживання. Найбільше споживали кормосуміш корови 4-ї дослідної групи, де концентрація Цинку й Мангану становила 35 мг, а Кобальту – 0,49 мг на 1 кг сухої речовини. За різних доз змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану й Кобальту збільшення живої маси в корів кон- трольної групи становило 24,3 кг, а у дослідних групах воно коливалося від 23,7 кг до 26,9 кг, що на 8,6% і 10,7% (Р < 0,05) більше у 3-й і 4-й групах порівняно з контролем. Зменшення концентрації змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту в раціонах сухостійних корів дослідних груп на 10, 20, 30 і 40% позитивно вплинуло на подальшу їх молочну продуктивність. За перші 100 днів лактації від них надоєно на 60–180 кг молока більше порівняно з контролем при збільшенні вмісту жиру на 0,01–0,05%. Також у молоці корів дослідних груп порівняно з контролем зростав вміст білка (3,22–3,23% проти 3,14%), а витрати кормів на 1 кг молока у них були менші на 3,5–9,4%. Менші дози Цинку, Мангану і Кобальту краще сприяли подовженню періоду пролонгованої дії їх змішанолі- гандних комплексів на організм лактуючих корів. Жива маса телят при народженні четвертої дослідної групи перевищувала показник своїх ровесників з контрольної групи на 2,3 кг або 8,81%, тоді як телята, отримані від корів 2-ї дослідної групи, переважали контроль на 1,6 кг, або 6,13%, 3-ї дослідної групи – на 1,8 кг, або 6,90% і 4-ї дослідної групи – на 1,7 кг, або 6,51%. Тривалість сервіс-періоду в усіх піддослідних групах корів знаходилася у межах рекомендованих норм і становила у контрольній групі 87,8 днів, а 2-й, 3-й, 4-й і 5-ї дослідних групах, відповідно 84,7 днів, 82,2; 80,6 і 83,5 днів та була меншою за контроль на 3,1–7,1 днів, або 3,3–8,2%. Індекс осіменіння в контрольній групі корів складав 1,5, а в дослідних – 1,2–1,4, що на 6,7–20,0% менше | |
| dc.identifier.issn | 2663-1164 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.lvet.edu.ua/handle/123456789/1833 | |
| dc.language.iso | other | |
| dc.publisher | Дніпровський державний аграрно-економічний університет | |
| dc.subject | мікроелементи | |
| dc.subject | корови | |
| dc.subject | споживання кормів | |
| dc.subject | жива маса | |
| dc.subject | молочна продуктивність | |
| dc.subject | відтворювальна здатність | |
| dc.title | Використання змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану й Кобальту в годівлі високопродуктивних корів у пізній сухостійний період: ст. | |
| dc.type | Article |
