Вегетативна регуляція жирнокислотного складу в плазмі крові кіз : ст.

Abstract

В регулюванні гомеостазу тонус автономної нервової системи відіграє ключове значення у метаболізму органічних речовин, що впливатиме на показники жирнокислотного складу крові. Як наслідок – профіль насичених жирних кислот може вплинути на поживну цінність молочних продуктів. За результатами хроматографічного дослідження встановлено вплив тонусу автономної нервової системи на вміст насичених жирних кислот: капронової, капринової, лауринової, міристинової, пентадеканової, пальмітинової та арахінової жирної кислоти. Капронова кислота щодо дослідної групи нормотоніків має високі показники у симпатотоніків – 1,42 ± 0,06 (Р ≤ 0,001) та ваготоніків – 0,71 ± 0,08 (Р ≤ 0,001). Капринової кислоти на 76 % (Р ≤ 0,001) більше за вмістом у тварин з ваготонією та на 9 % (Р ≤ 0,05) менше у кіз із симпатотонією порівняно з нормотонією. Лауринової кислоти у дослідної групи ваготоніків на 84 % (Р ≤ 0,001) більше та на 22 % (Р ≤ 0,05) менше у симпатотоніків щодо нормотоніків. Міристинова кислота порівняно з тваринами із нормотонією має вищі показники у кіз з симпатотонією на 22 % (Р ≤ 0,05) та із ваготонією на 82 % (Р ≤ 0,001). Пентадеканової кислоти щодо дослідної групи нормотоніків у симпатотоніків на 66 % менше (Р ≤ 0,05) та на 29 % більше у ваготоніків (Р ≤ 0,01). Пальмітинова кислота (при порівнянні кіз із нормотонією) має вищі показники у тварин із ваготонією на 6 % (Р ≤ 0,001) та нижчі із симпатотонією на 4 % (Р ≤ 0,05). Арахідонова кислота у симпатотоніків мала найбільший вміст – на 38 % (Р ≤ 0,001) порівняно з нормотоніками. Розглядаючи загальний вміст насичених жирних кислот у плазмі крові кіз за хроматографічного дослідження, було встановлено закономірність. Дослідна група ваготоніків мала найбільші показники вмісту жирних кислот серед інших тварин. Симпатотоніки переважно мали менший відсотковий вміст.