Морфологічні та біохімічні показники крові молодняку великої рогатої худоби в умовах техногенного навантаження: ст.

Abstract

Зростання техногенного навантаження на агроекосистеми, зокрема забруднення кормової бази важкими металами, є важли- вим ризиком для здоров’я та продуктивності молодняку великої рогатої худоби. Свинець і кадмій, накопичуючись у кормах, мо- жуть порушувати процеси кровотворення, імунну реактивність, білковий та ферментативний обмін, що відображається у змінах морфологічних і біохімічних показників крові. Тому оцінка гематологічного та біохімічного профілю крові молодняку ВРХ, який утримується в зонах із різним рівнем техногенного навантаження, є інформативним підходом для раннього виявлення функціональних порушень і обґрунтування профілактичних заходів. Мета дослідження – визначити особливості морфологічних і біохімічних показників крові молодняку великої рогатої худоби, яких утримують у різних зонах техногенного навантаження, та оцінити їх зв’язок із функціональним станом систем кровотворення, імунного захисту та печінки. Дослідження виконано на базі СВК “Нива” та СП “Україна” Рівненської області. У СП “Україна” встановлено високий вміст свинцю та кадмію в кормах із різною інтенсивністю накопичення залежно від виду кормів: найбільші рівні кадмію виявляли у зернових і концентрованих кормах (перевищення максимально допустимих рівнів у 1,23–1,39 раза), тоді як свинець переважно накопичувався в соковитих кормах і зеленій масі (перевищення МДР у межах 69,2–79,1 %). Для досліду відібрано бугайців чорно-рябої породи з урахуванням віку та живої маси (n = 10 у кожній групі). У стабілізованій крові визначали вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів і лейкоцитів за допомогою гематологічного аналізатора Mythic-18. У сироватці крові досліджували загальний протеїн, білкові фракції та актив- ність амінотрансфераз за методикою описаною в довіднику Влізла В. В. (2012). У молодняку великої рогатої худоби, який утри- мувався в зоні підвищеного техногенного навантаження (СП “Україна”), порівняно з тваринами СВК “Нива” встановлено зни- ження кількості еритроцитів на 7,4 % та рівня гемоглобіну на 7,1 %, що вказує про пригнічення еритропоезу й зменшення кисне- вотранспортної функції крові в умовах дії техногенних чинників. Кількість лейкоцитів у крові молодняку СП “Україна” була вищою на 13,5 %, що може вказувати на напруження імунної системи та активацію захисних механізмів організму у відповідь на екологічний стрес. Показники білкового обміну характеризувалися зниженням рівня загального протеїну в сироватці крові на 5,9 % та зменшенням частки альбумінів на 5,7 %, що відображає порушення протеїнсинтезувальної функції печінки. Водночас у тварин із зони підвищеного техногенного навантаження відзначено збільшення частки γ-глобулінів на 8,6 %. Активність амінотрансфе- раз у крові молодняку СП “Україна” була достовірно вищою порівняно з тваринами СВК “Нива”: активність АсАТ зросла на 9,1 %, а АлАТ – на 11,9 %, що вказує на функціональне напруження печінки та інтенсифікацію метаболічних процесів за умов техногенного навантаження. Утримання молодняку ВРХ у зоні підвищеного техногенного навантаження асоціюється зі знижен- ням еритроцитарних показників і маркерів білкового обміну, підвищенням лейкоцитів і γ-глобулінів, а також зростанням актив- ності амінотрансфераз, що в сукупності відображає формування адаптаційно-компенсаторних реакцій організму та функціо- нальну напругу печінки. Отримані дані обґрунтовують доцільність регулярного гематологічного і біохімічного моніторингу мо- лодняку ВРХ у зонах техногенного навантаження.