Основні питання біоетики та благополуччя при транспортуванні продук- тивних тварин: ст.

Abstract

В контексті впровадження концепції “Єдиного здоров’я” закладено процес забезпечення біологічної безпеки та застосування спільних уніфікованих принципів і підходів для досягнення оптимальних результатів у сфері здоров’я людей, тварин, рослин та їхнім спільним місцем проживання. Метою роботи був аналіз основних вимог, законів, директив, стандартів та положень, як України, так і ЄС та формування інформаційної моделі висвітлення питань дотримання та реалізації основних питань біоетики та належного рівня благополуччя продуктивних тварин при їх транспортуванні, як на законодавчому, так і на практично- виконавчому рівнях. У сучасних умовах інтеграції України у ЄС, питання забезпечення відповідного рівня благополуччя тварин набуло надзвичайної вагомості, адже благополуччя тварин визнається одним із ключових аспектів сталого розвитку, безпеки харчових продуктів та етичності суспільства. Рівень забезпечення благополуччя тварин при транспортуванні оцінюється, врахо- вуючи особливості видових, фізіологічних, етологічних проявів та показників якості туші. Тому окрім врахування концепції “П’яти свобод” з точки зору благополуччя тварин та біоетики, транспортування тварин повинно бути здійснено спеціально обладнаним транспортом (скотовозом), залучаючи до виконання цієї роботи персонал із відповідними знаннями етології, зоопсихології, фізіо- логії. Відповідно, засоби для транспортування тварин повинні відповідати таким вимогам: забезпечувати захист тварин від несприятливих погодних умов; забезпечувати належну вентиляцію та надходження в достатньому обсязі свіжого повітря та відведення з повітря надлишкового тепла, вологи та шкідливих газів; наявність вільного простору з урахуванням особливостей окремих видів тварин; містити маркування, що означає наявність живих тварин, і знак, що вказує на їх вертикальне розміщення; перебувати у належному стані та легко очищуватися, бути сухими та продезінфікованими; забезпечувати безпеку тварин; пе- редбачати можливість здійснення догляду за ними та проведення огляду; виключати можливість травмування чи втечі тварин. Відтак, питання правового статусу тварин має не лише юридичний характер, а й морально-етичний, що формує рівень етичнос- ті та свідомості суспільства в цілому. Тварини є живими істотами, природним об’єктом матеріального світу і їх подвійна при- рода повинна бути врахована законодавством та впроваджена (виконана) у виробничих умовах.