Деякі зауваги до історії української спортивної термінографії: ст.

Abstract

У статті аналізується українська спортивна термінографія від її зародження до сьогодення. Здійснено етапу- вання шляху фахової лексикографії за історично-політичним принципом, де кожен період відзначено досягненнями у царині спортової термінографії. Акцентуєтся увага на постатях, які долучилися до творення фізичної культури на українських землях та, особливо, спортивного терміна – найважливішого елемента науки про спорт. Зазначено, що початки спортивної термінології слід вбачати ще у часи Руси-України, про що нам свідчать літописи, у яких збережено відомості про забави та ігри давніх українців. Вважаємо, що цінним джерелом спортивної термінографії «доісторичного» періоду є український фольклор, який є усною скарбницею надбань нашої культури та свідчен- ням її розвитку у середньовічну добу. Тяглість спортивної традиції простежуємо і у часи козаччини, де у чужозем- них авторів натрапляємо на згадки про вправляння козаків у стрільбі, бігу, плаванні, їзді верхи тощо. Найбільшим поштовхом до витворення спортивної термінології були товариства «Сокіл», «Січ», «Сокіл-Батько», які були осе- редком виховання не лише тіла, а найперше – національного духу українців. Зосереджено увагу на постаті Івана Боберського, якому відводиться провідна роль у постанні національної спортової термінології. Відзначено досяг- нення у царині лексикографії Інституту української наукової мови при ВУАН, де було укладено більше 30-ти гло- саріїв наукової термінології різних галузей знань. Пояснюємо причини великої перерви в українській термінографії наслідками лінгвоциду та згубної політики СРСР. Аналізуємо розквіт спортивної термінографії у часи відновлення незалежності України та обгрунтовуємо потребу сучасного комплексного словника спортивної термінології.