ВПЛИВ ЗАСОБІВ АКРОБАТИКИ НА РІВЕНЬ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ФУТБОЛІСТІВ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ СПОРТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ

Abstract

Сучасний футбол є захопливим спортивним видовищем, у якому гармонійно поєднуються висока технічна майстерність гравців та напружена боротьба за кожен метр поля. Цей вид спорту справедливо вважається наймасовішим і найпопулярнішим у світі. В Україні футбол також посідає провідне місце серед інших видів спорту [7]. У різних ланках національної системи фізичного виховання футбол займає важливу роль і широко застосовується в освітніх закладах. Найактивніше до нього залучаються діти, підлітки та молодь під час навчання в установах різного типу [8]. Незважаючи на значний досвід, накопичений фахівцями в системі футбольної підготовки, постійно з’являються нові методичні розробки щодо навчання та тренування спортсменів. Саме тому при підготовці майбутніх тренерів і викладачів важливо враховувати новітні підходи та поєднувати їх з уже відомими напрацюваннями. Це й обумовлює необхідність оновлення та розширення відповідних методичних матеріалів [9]. У представлених методичних рекомендаціях висвітлено історичні й загальні аспекти розвитку футболу, питання технічної та тактичної підготовки футболістів, а також ключові теоретико-методичні основи його викладання [12]. Організація навчально-тренувального процесу на етапі початкової спортивної підготовки, побудована з урахуванням теорії поетапного формування рухових дій, дає змогу ефективно керувати процесом навчання техніки футболу та підвищувати його результативність [14]. Основою розвитку рухових якостей на початковому етапі є використання здатності організму до кумулятивної адаптації: повторювані дії сприяють формуванню стійких рухових структур. Тому важливою умовою підготовки юних футболістів є варіативність тренувальних засобів, що дозволяє охопити широкий спектр методів і забезпечити значний обсяг рухової практики [15]. Паралельний розвиток фізичних якостей — сили, швидкості, витривалості, спритності та гнучкості — на початковому етапі спортивної підготовки забезпечує позитивну динаміку фізичного стану спортсменів. Загальна фізична підготовка спрямована на формування всебічної фізичної працездатності, тоді як спеціальна орієнтована на розвиток якостей і функціональних можливостей, що мають безпосереднє значення для гри у футбол [16]. Основним завданням спеціальної фізичної підготовки є забезпечення здатності виконувати складні технічні дії, підвищувати маневреність, рухливість на полі та сприяти розвитку морально-вольових якостей футболіста. Співвідношення між загальною та спеціальною фізичною підготовкою у структурах багаторічного тренувального процесу (макро-, мезо- та мікроциклах) варіює залежно від багатьох чинників, зокрема рівня спортивної майстерності футболіста [21]. На початкових етапах спортивної підготовки пріоритет надається загальній фізичній підготовці; із зростанням кваліфікації спортсмена її частка поступово зменшується, а питома вага спеціальної підготовки — зростає [22]. Попри поділ фізичної підготовки на загальну та спеціальну, вони повинні розглядатися у взаємозв’язку. Дотримання оптимального співвідношення між ними на кожному етапі багаторічної підготовки є ключовим принципом тренувального процесу. Це положення становить фундамент системи підготовки юних футболістів на етапі початкового спортивного удосконалення [27].