Удосконалення системи землеустрою при плануванні розвитку територіальних громад в Україні: дисерт.

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено теоретичному обґрунтуванню та розробці науково-методичних засад удосконалення системи землеустрою при плануванні просторового розвитку територіальних громад Львівської області з урахуванням сучасних викликів управління земельними ресурсами. У першому теоретичному розділі дисертаційної роботи здійснено комплексне обґрунтування еволюції наукових підходів до землеустрою та просторового планування, яка відображає поступовий перехід від фрагментарного адміністративно-розпорядчого регулювання землекористування до інтегрованих моделей управління територіальним розвитком. Встановлено, що сучасний етап розвитку системи землеустрою характеризується посиленням її стратегічної спрямованості, цифровізацією управлінських процесів, впровадженням геоінформаційних технологій, а також зростанням ролі територіальних громад у прийнятті рішень щодо використання земельних ресурсів. Досліджено концептуальні засади інтегрованого просторового планування, у межах якого землеустрій розглядається як ключовий системо утворюючий інструмент, що забезпечує узгодження містобудівної, земельної, економічної, екологічної та соціальної складових розвитку територій. Обґрунтовано, що саме через механізми землеустрою реалізується трансформація стратегічних цілей розвитку територіальних громад у конкретні просторові рішення, включаючи функціональне зонування, визначення режимів використання земель та узгодження публічних і приватних інтересів. Окрему увагу приділено ролі землеустрою в умовах децентралізації та повоєнного відновлення України як інструменту забезпечення збалансованого та сталого розвитку територій. Розкрито особливості нормативно-правового та інституційного забезпечення системи землеустрою територіальних громад, зокрема роль комплексних планів просторового розвитку як інтеграційного механізму поєднання землевпорядної та містобудівної документації, цифрових кадастрових даних і геоінформаційних систем. Визначено, що ефективність реалізації таких планів значною мірою залежить від інституційної спроможності органів місцевого самоврядування, рівня професійної підготовки виконавців, фінансового забезпечення та якості моніторингових механізмів. Розроблено та апробовано комплексну методику автоматизованого моніторингу земельних ресурсів на основі відкритого програмного забезпечення та даних дистанційного зондування Sentinel-2, яка усуває фінансові та кадрові обмеження впровадження ГІС-рішень і забезпечує доказово-орієнтовану інвентаризацію земель. Ключовим результатом є створення авторського програмного інструменту, що автоматизує виявлення змін землекористування та формує інформаційну основу для прийняття управлінських рішень і розроблення комплексних планів просторового розвитку територіальних громад.