Гематологічні показники бугайців та їх м’ясна продуктивність залежно від структури раціону : ст.

Abstract

У статті відображено результати тривалих наукових досліджень, які проводить кафедра годівлі тварин і технології кормів на відгодівельних бугайцях. Завданням досліджень було вивчити особливості формування м᾽ясної продуктивності організмом бугайців волинської м᾽ясної породи залежно від рівня годівлі, яка за однотипних раціонів повністю забезпечує потребу тварин у поживних речовинах, зокрема в сухій речовині, доступній енергії, фракційному складі протеїну, вуглеводів, мінеральних та біологічно-активних речовинах. Питання щодо організації повноцінного живлення худоби спеціалізованої м᾽ясної породи за цілорічно однотипної годівлі з використанням монокорму сінажного типу є актуальним, особливо в практиці відгодівлі молодняку, з метою отримання м᾽яса телятини та молодої яловичини. Такий вид корму за запропонованим нами рецептом виготовляється у фермерському господарстві “Пчани-Денькович”. Розроблено також більш складні кормосумішки 3-4- і 5-компонентні за принципом: поле виготовляє комбікорм, який дістав назву зерносінаж. Раціони такого типу не вимагають використання концентрованих кормів при відгодівлі худоби. Саме такий підхід відображено у матеріалах науково-практичної публікації щодо інтенсивності функціональних процесів росту м᾽язової тканини без надлишку жирової. Отримані у наших дослідженнях дані дозволяють зробити висновок про пряму залежність між загальним вмістом білка в м’язовій тканині і поживними якостями кормів раціону. Такі компоненти монокорму, як зерно качанів кукурудзи молочно-воскової стиглості та стручків сої, забезпечують порівняно високий вміст протеїну в кормі, що забезпечило високі середньодобові прирости живої маси при обмеженій кількості концентратів. Проведений контрольний забій бугайців в кінці досліду показав, що середня передзабійна жива маса перебуває на рівні 541–501 кг. Забійний вихід туші мав пряму залежність від структури раціону з незначною міжгруповою різницею – в межах 0,8–1,2 % щодо першої групи, раціон якої компенсував потребу тварин в енергії та протеїні за рахунок концентратів і, звичайно, був дорожчим. Отож, заміна частини концентратів за поживністю другої і третьої груп не призводить до суттєво негативного впливу на морфологічний склад туш, що дає підставу твердити про ефективність таких раціонів. Проведені дослідження на відгодівельних бугайцях волинської м᾽ясної породи дозволяють стверджувати, що заготівля монокорму (кукурудзяно-соєвого) сінажного типу, поживність якого становить понад 0,5 корм. од., який містить достатню кількість протеїну, вуглеводів, вітамінів та мінеральних солей, забезпечує високі середньодобові прирости живої маси і позитивно впливає на якісні показники м᾽яса молодої яловичини. Виробництво такого виду корму дозволяє з 1 га кормової площі виробляти відповідно 78,1–99,8 ц корм. од. та 6,1–13,9 ц перетравного протеїну та дає можливість зменшити витрати концентрованих кормів в структурі раціонів тварин на відгодівлі.