Академічна свобода викладача: теоретичні засади та практичні аспекти реалізації: кваліф. роб. ...магістра

Abstract

Питання академічної свободи та доброчесності сьогодні набуває особливого значення в контексті глибоких трансформацій, які переживає українська система вищої освіти під впливом воєнних, соціальних і технологічних викликів. В умовах повномасштабної війни, цифрової переорієнтації освітнього процесу, інтеграції до Європейського освітнього простору та зростання ролі штучного інтелекту, академічна свобода стає не лише юридичною гарантією, а й індикатором зрілості освітньої культури. Вона відображає здатність університетів забезпечувати простір для вільного мислення, наукової творчості, відкритого діалогу й критичного аналізу. Водночас академічна свобода невіддільна від академічної доброчесності, яка постає етичним виміром освітнього процесу, його моральною та правовою основою. У поєднанні ці дві категорії формують фундамент професійної автономії викладача, який не лише транслює знання, а й формує громадянські цінності, світогляд і відповідальність майбутніх фахівців. Актуальність теми визначається кількома ключовими обставинами. За даними міжнародних моніторингів, таких як Academic Freedom Index [6], у світі спостерігається парадоксальна тенденція — розширення формальних гарантій академічної свободи поєднується зі зростанням адміністративного та політичного тиску на університети. Водночас у країнах, де дієвими є механізми саморегулювання і культури доброчесності, рівень інноваційності, дослідницької активності та міжнародної співпраці значно вищий. Серед проблем — надмірна централізація управління, недостатня участь викладачів у прийнятті академічних рішень, формалізм у роботі етичних комісій, а також страх перед цифровим контролем, зокрема через антиплагіатні системи. Водночас багато викладачів, особливо старшої генерації, демонструють обережне ставлення до цифрових технологій, побоюючись ретроспективних перевірок власних дисертацій сучасними програмами. Це вказує на недостатній рівень цифрово-етичної компетентності та брак упевненості в інституційних механізмах захисту репутації. Отже, актуальність теми дослідження визначається потребою осмислення академічної свободи як умови професійної гідності викладача і доброчесності як її етичного виміру. У сучасному суспільстві, де знання стає ресурсом, а інформаційні технології — середовищем життя, тільки поєднання цих двох засад дозволяє забезпечити якість освіти, довіру до науки та розвиток культури відповідальності.