До вивчення кумулятивних властивостей імуностимулювального засобу на основі 1,2,4-тріазолу: ст.
Loading...
Files
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
Abstract
За дослідження кумулятивних властивостей нового імуностимулюального засобу “Імунокор” встановлено, що його 28-добове
внутрішньом’язове (наростаючими дозами) надходження в тканини лабораторних тварин (білі щурі) загибелі не викликає. Коефі-
цієнт кумуляції досліджуваного засобу на рівні 12,9 одиниці, що визначає його як препарат, який не володіє кумулятивними влас-
тивостями. За проведеними спостереженнями підтверджено, що виникнення та клінічного прояву інтоксикації не спостеріга-
лось. На тлі незначного пригнічення, малорухливості та відсутності апетиту в окремих тварин дослідної групи, що виникали лише в перші 10 діб досліду, виявлено повну відповідність поведінкових і рефлекторних реакцій у тварин. Будь-яких розладів з боку цент-
ральної нервової системи, системи травлення і виділення не було. Шкірний покрив і сама шкіра у тварин дослідної групи нічим не
відрізнялася від аналогів у контролі. Прояву місцевої чи рефлекторної реакції на дію препарату, як і алергічної реакції на повторне
його введення, не виявлено. Внутрішньом’язове введення препарату “Імунокор” не впливало на масу тіла щурів дослідної групи.
Виявлена тенденція щодо зміни вагових коефіцієнтів печінки, селезінки, нирок є короткочасовою і відновлювальною реакцією орга-
нізму піддослідних тварин на тривале і в значних дозах поступлення чужорідної речовини. За вивчення кумулятивних властивос-
тей Імунокору встановлено, що він може викликати певні зрушеня в гомеостазі піддослідних щурів. За відсутності суттєвих
морфологічних змін з боку кровотворної системи виявлено ознаки, характерні для негативної оцінки функціонального стану печін-
ки (збільшення об’єму, зміна кольору, крапкові крововиливи, зростання концентрації в сироватці крові креатиніну та активності
АсАТ). При цьому встановлено, що вже через 14 діб після останнього внутрішньом’язового введення засобу досліджувані показни-
ки (вагові коефіцієнти внутрішніх органів, гематологічні та біохімічні показники крові) характеризували відсутність будь-яких
макроструктурних і функціональних змін в організмі лабораторних тварин.
