Вплив пегільованого антибіотика енрофлоксацину на вміст протеїнів крові та структуру печінки у щурів: ст.
| dc.contributor.author | Зеленіна О. і ін. | |
| dc.contributor.author | Влізло В. | |
| dc.date.accessioned | 2026-02-20T09:42:22Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | Серед лікарських засобів антибактеріальні препарати мають найбільш виражені побічні реакції, зокрема антибіотик енрофлоксацин може спричиняти токсичний вплив на організм. Актуальним є синтез нових сполук антибіотика енрофлоксацину з поліпшеною терапевтичною ефективністю та мінімальною побічною дією. Мета роботи дослідити вміст протеїнів сироватки крові та структуру печінки щурів за внутрішньом’язового введення пегільованого антибіотика енрофлоксацину і препаратів, які були використані при його створенні – традиційної форми антибіотика енрофлоксацину та полімеру ПЕГ-400. Протягом чотирьох діб, щоденно, однократно, внутрішньом’язово вводили контрольним тваринам фізіологічний розчин, а дослідним групам антибіотик енрофлоксацин у традиційній субстанції (першій групі), полімер ПЕГ-400 (другій) та пегільований антибіотик енрофлоксацин (третій). На 7-му, 14-ту та 21-шу доби після закінчення ін’єкцій препаратів у тварин відбирали кров та проби печінки для досліджень. У сироватці крові визначали загальний протеїн і його фракції – альбумін, альфа-, бета- та гамма-глобуліни. Проби печінки досліджували гістологічно. Проведені дослідження показали, що внутрішньом’язові ін’єкції щурам пегільованого антибіотика енрофлоксацину, полімеру ПЕГ-400 та традиційного антибіотика енрофлоксацину мало впливали на вміст загального протеїну у сироватці крові щурів. Вміст альбуміну у крові тварин, які отримували пегільований антибіотик енрофлоксацин, порівняно з контрольними та іншими дослідними, тримався на фізіологічно вищому рівні, що вказує на стабільну протеїнсинтезувальну функцію печінки. Протягом перших 7-ім діб після закінчення введення препаратів у сироватці крові щурів дослідних груп вміст альфа-глобулінів був нижчим, а високодисперсних глобулінів (бета- та гамма-глобулінів) мало відрізнявся від контрольних. Це може вказувати на незначний вплив препаратів на клітини ретикулогістіоцитарної системи, які беруть участь в утворенні бета- та гамма-глобулінів. Гістологічні дослідження тканин печінки показали, що пегілювання антибіотика енрофлоксацину знижувало гепатотоксичність, оскільки за його застосування зміни структури гепатоцитів реєстрували лише у перші 7-ім діб, а за ін’єкції традиційної форми антибіотика енрофлоксацину морфологічні порушення паренхіми встановлювали на 7-му, 14-ту та 21-шу доби після введення. Отже, пегілювання антибіотика енрофлоксацину веде до зниження його токсичного впливу на організм, зокрема й на печінку після внутрішньом’язового застосування. | |
| dc.identifier.issn | 2707-1162 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.lvet.edu.ua/handle/123456789/1713 | |
| dc.language.iso | other | |
| dc.publisher | ВД "Гельветика", Одеса | |
| dc.subject | щури | |
| dc.subject | пегільований антибіотик енрофлоксацин | |
| dc.subject | ПЕГ-400 | |
| dc.subject | енрофлоксацин | |
| dc.subject | загальний протеїн | |
| dc.subject | протеїнові фракції | |
| dc.subject | мікроструктура печінки | |
| dc.title | Вплив пегільованого антибіотика енрофлоксацину на вміст протеїнів крові та структуру печінки у щурів: ст. | |
| dc.type | Article |
