Підприємництво у соціально-економічному розвитку сільських територіальних громад: дисерт.

Abstract

Дисертацію присвячено теоретико-методичному обґрунтуванню та розробленню прикладного інструментарію активізації підприємництва у сільських територіальних громадах. У роботі підприємництво розглянуто як системоутворювальний чинник соціально-економічного розвитку громад в умовах децентралізації, воєнних викликів і повоєнного відновлення. Логіка дослідження побудована як послідовний перехід від концептуального осмислення ролі підприємництва у розвитку сільських територій до емпіричної діагностики підприємницького потенціалу громад Львівської області, обґрунтування стратегічних пріоритетів його активізації та формування сценарного бачення подальших трансформацій. У дисертації обґрунтовано, що підприємництво у сільських територіальних громадах не може розглядатися лише як сукупність окремих суб’єктів господарювання або форма малого бізнесу. Доведено, що саме через підприємництво відбувається трансформація локальних ресурсів громади у робочі місця, доходи населення, бюджетні надходження, соціальну згуртованість, розвиток людського капіталу та підвищення інституційної спроможності території Узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територіальних громад, систематизовано еволюцію наукових поглядів на ризик, інноваційність, ресурсну основу, інституційне середовище та соціальну функцію підприємницької діяльності. Удосконалено категоріальне трактування підприємницького потенціалу територіальної громади, який запропоновано розглядати як інтегровану здатність місцевої соціально-економічної системи генерувати, відтворювати та нарощувати підприємницьку активність на основі наявних і мобілізованих ресурсів, якості інституційного середовища та взаємодії суб’єктів місцевого розвитку. За результатами порівняльного аналізу встановлено, що переважно сільські громади функціонують в умовах структурного дефіциту розвитку, який проявляється у нижчій податковій базі, меншій щільності офіційної зайнятості, вищих питомих видатках на освіту за нижчих освітніх результатів, критичній нестачі медичних кадрів, а також слабшій цифровій та інституційній спроможності. Обґрунтовано дворівневу систему стратегічних пріоритетів активізації підприємництва у сільських територіальних громадах. Розроблено систему механізмів та інструментів підтримки підприємництва у п’яти взаємопов’язаних блоках: фінансовому, організаційному, інституційному, цифровому та міжнародному. Запропоновано п’ятикроковий алгоритм інтеграції механізмів підтримки підприємництва у стратегічні документи розвитку громади, який передбачає послідовний перехід від діагностики підприємницького середовища на основі ІППГ до встановлення цільових показників, інтеграції у стратегічні документи та забезпечення міжрівневої координації управлінських дій із систематичним моніторингом результативності. Запропоновані підходи можуть бути застосовані під час розроблення стратегій розвитку громад, програм підтримки малого та середнього підприємництва, планів повоєнного відновлення, інструментів моніторингу підприємницького середовища та механізмів залучення локальних ресурсів до процесів соціально-економічного розвитку.