Вплив протеїнатів Цинку і Купруму на гематологічні показники молодняку свиней на відгодівлі та на перетравність ними поживних речовин комбікорму: ст.
Loading...
Files
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
Abstract
У статті представлено результати науково-господарського досліду щодо вивчення впливу різних рівнів протеїнатів Цинку та
Купруму в раціонах чотирипородних гібридних поросят на відгодівлі на гематологічні показники та коефіцієнти перетравності
поживних речовин комбікорму. Дослідження підтверджує важливість збалансованої годівлі для досягнення високої
продуктивності гібридних свиней, зокрема у забезпеченні їхнього організму мікроелементами, такими як Цинк і Купрум. Ці
елементи відіграють ключову роль у ферментативній активності, метаболізмі та функціонуванні імунної системи.
Використання органічних мікроелементів сприяє кращому засвоєнню та біодоступності цих речовин порівняно з неорганічними
солями, такими як сульфати. Згодовування протеїнатів Цинку та Купруму сприяло покращенню обмінних процесів в організмі, не
погіршуючи біохімічних та морфологічних показників крові. Вміст гемоглобіну у свиней 3-ї дослідної групи перевищував
контрольний на 6,1 % (Р ≤ 0,001), у 2-ї, 4-ї та 5-ї – на 1,7 %, 4,6 % і 3,1 % відповідно. Концентрація загального білка в сироватці
крові свиней 3-ї групи була вищою на 9,3 % (Р ≤ 0,001), 4-ї – на 8,8 % (Р ≤ 0,001), 5-ї – на 7,1 % (Р ≤ 0,001) порівняно з контролем.
Щодо вмісту мікроелементів, рівень Цинку у тварин дослідних груп був вищим за контрольний на 8,9 % (Р ≤ 0,001), 17,8 % (Р ≤
0,001), 12,5 % (Р ≤ 0,001) та 2,3 % відповідно, а рівень Купруму – на 6,6 %, 20,0 % і 13,3 % у 2-й, 3-й і 4-й групах відповідно.
Введення протеїнатів Цинку та Купруму сприяло підвищенню перетравності поживних речовин. Найвищі показники
спостерігалися у свиней 3-ї групи за введення протеїнату Цинку 332,9 г/т і протеїнату Купруму 10,9 г/т комбікорму. Загальна
перетравність органічної речовини у дослідних групах становила 81,6–85,6 %. Показники 2-ї, 3-ї, 4-ї та 5-ї груп перевищували
контрольні відповідно на 1,6 %, 4,0 % (Р ≤ 0,05), 3,2 % (Р ≤ 0,05) і 3,0 % (Р ≤ 0,05). Перетравність сирого протеїну у свиней
дослідних груп була вищою за контроль на 0,6 %, 3,5 % (Р ≤ 0,05), 2,4 % (Р ≤ 0,05) і 1,3 % (Р ≤ 0,05), сирого жиру – на 0,5 %, 2,6 %
(Р ≤ 0,05), 1,5 % і 0,6 % відповідно. Перетравність сирої клітковини у 3-й групі перевищувала контроль на 2,7 % (Р ≤ 0,01), у 4-й –
на 2,2 % (Р ≤ 0,05), у 5-й – на 1,4 % (Р ≤ 0,05). Коефіцієнти перетравності безазотистих екстрактивних речовин у 2-ї, 3-ї, 4-ї та
5-ї групах були вищими за контрольні на 4,2 %, 6,1 % (Р ≤ 0,05), 5,1 % (Р ≤ 0,05) і 4,5 % відповідно.
