Землевпорядні механізми формування землеволодінь та землекористувань у ринкових умовах: дисерт.

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено теоретико-методичному обґрунтуванню та розробленню практичних напрямів удосконалення землевпорядних механізмів формування землеволодінь і землекористувань у ринкових умовах. Землевпорядні механізми розглянуто як цілісну систему взаємопов’язаних складових, інструментів, процедур і управлінських дій, спрямованих на правове, просторове, інформаційне, економічне та екологічне впорядкування земель, а також на подальший моніторинг і контроль їх використання. Актуальність теми зумовлена трансформацією земельних відносин в Україні, функціонуванням ринку земель, децентралізацією управління земельними ресурсами, посиленням ролі територіальних громад, цифровізацією землеустрою та необхідністю застосування сучасних геоінформаційних технологій. У ринкових умовах земля є природним ресурсом, просторовою основою розвитку територій, економічним активом та об’єктом права власності й користування. Тому формування землеволодінь і землекористувань потребує узгодження правового статусу земельної ділянки, її кадастрових і просторових характеристик, зареєстрованих речових прав, фактичного використання, планувальної документації, установлених обмежень, економічної доцільності та можливості подальшого моніторингу. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методичних засад і розроблення практичних напрямів удосконалення землевпорядних механізмів формування землеволодінь і землекористувань у ринкових умовах з урахуванням трансформації земельних відносин, функціонування ринку земель, цифровізації землеустрою та посилення ролі територіальних громад. Результати, одержані на прикладі Розвадівської територіальної громади, можуть бути адаптовані до інших територіальних громад з урахуванням структури їхнього земельного фонду, повноти кадастрових і планувальних матеріалів, наявних геоінформаційних ресурсів та організаційної спроможності профільних підрозділів.