Impact of lipointersil and closaverm A on the antioxidant status of cows with fasciolosis: ст.

Abstract

Одним з найбільш поширених і небезпечних гельмінтозів великої та дрібної рогатої худоби є фасціольоз, який завдає значних економічних збитків тваринництву: зниження молочної та м’ясної продуктивності, погіршення якості продуктів, витрати кош- тів на проведення лікувально-профілактичних заходів. Згідно даних літератури відомо, що за дії на організм різних негативних факторів, в тому числі за фасціольозу, реакції вільнорадикального окиснення у клітинах різко посилюються. Саме тому метою тний статус організму корів за експериментального фасціольозу. Для дослідів було відібрано 15 корів 4–5-річного віку, чорно-рябої породи, з яких сформовано 3 групи, по п’ять тварин у кожній. Тварини контрольної та обох дослідних груп були експериментально заражені адолескаріями. Коровам першої дослідної групи за експериментального фасціольозу внутрішньом’язово вводили клоза- верм А у дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини. Тваринам другої дослідної групи, за експериментального фасціольозу внутрішньом’язово вводили клозаверм А у дозі 0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини та ліпоінтерсил у дозі 6 мл препарату на тварину. На основі проведених досліджень встановлено, що фасціоли пригнічують активність ензимів системи антиоксидан- тного захисту у печінці хазяїв, на що вказує зниження активності каталази та супероксиддисмутази, а також зростання рівня гідроперекисів ліпідів і ТБК–продуктів у їх крові. Застосування ліпоінтерсилу та клозаверму А коровам за експериментального фасціольозу сприяло підвищенню антиоксидантного статусу їх організму, що супроводжувалось підвищенням у їх крові активно- сті супероксиддисмутази на 46,7 % (Р < 0,001) та каталази на 30,2 % (Р < 0,001), а також пригніченням інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів, зниженням рівня гідроперекисів ліпідів на 31,3 % (Р < 0,001), ТБК-активних продуктів на 18,8 % (Р < 0,001).