Вплив наносполук Феруму та Германію на вміст церулоплазміну в крові свиноматок і отриманих від них поросят : ст.

Abstract

Роботу присвячено встановленню ступеня і характеру впливу наносполук Феруму та Германію на вміст церулоплазміну в плазмі крові свиноматок і отриманих від них поросят. Для цього було підібрано дві групи свиноматок (контрольна і дослідна), свиням дослідної групи задавали комплекс наносполук мікроелементів Феруму та Германію і оцінювали вміст церулоплазміну в крові. Встановлено достовірний вплив наносполук Феруму та Германію на вміст церулоплазміну в крові свиноматок – F= 25,5 > FU = 4,15; Р < 0,001, який проявляється лише після опоросу – ղ²ᵪ = 0,48–0,74 (P ≤ 0,05–0,01). Так, після опоросу (на першу і третю добу) вміст ензиму в крові цих тварин був достовірно більшим від такого у свиноматок контрольної групи (на 12,7–13,5 %; P ≤ 0,05). Встановлено, що у поросят отриманих від свиноматок, яким задавали згадані наносполуки металів вміст церулоплазміну в крові на другу (ղ²ᵪ = 0,52; P ≤ 0,05) та сьому (ղ²ᵪ = 0,70; P ≤ 0,01) добу життя залежить від задавання наносполук Феруму та Германію. У цих поросят вміст ензиму через дві та сім діб після народження більше на 13,3–20,0 % (P ≤ 0,05) від такого у поросят отриманих від свиноматок, яким наносполуки не задавали. Експериментально доведено, що вміст церулоплазміну в плазмі крові поросят отриманих від свиноматок, яким задавали наносполуки металів прямо пов’язаний з його вмістом в крові свиноматок, зокрема, вміст ензиму в крові дво- та 7-добових поросят корелює з вмістом ензиму в крові свиноматок в день опоросу – r = 0,91–0,95 (P ≤ 0,001). Отже, проведені дослідження вказують на ефективність застосування наночастинок Феруму та Германію для корекції вмісту церулоплазміну в крові як свиноматок, так і молочних поросят.