Поширеність та клінічні прояви метаболічного синдрому у котів за хвороб печінки: ст.
Loading...
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
Abstract
Метаболічний синдром (МС) є комплексом порушень, що включають резистентність до інсуліну, ожиріння, дисліпідемію та
гіпертонію. У котів метаболічний синдром часто асоціюється з хворобами печінки, такими як печінкова недостатність, холангіогепатит, гепатоліпідоз. У цій статті розглядаються основні аспекти метаболічного синдрому в контексті печінкових захворю-
вань у котів, зокрема етіологічні фактори, поширеність, клінічні прояви. Встановлено, що основними факторами, які спричиня-
ють розвиток метаболічного синдрому є ожиріння, породна схильність (британська короткошерста, шотландська висловуха,
перська, сіамська, мейн-кун, аббісінська, сфінкс), недостатня фізична активність, незбалансований раціон, стрес, супутні захво-
рювання. Британська короткошерста порода найбільш схильна до розвитку метаболічного синдрому, що становило 32,1 % від
усіх досліджених порід. Серед 164 котів, у яких діагностували метаболічний синдром та патологію печінки самців було 98
(59,8 %), а самок – 66 (40,2 %). Печінкову недостатність діагностували у 95 тварин (57,9 %), холангіогепатит – у 48 (29,3 %),
гепатоліпідоз – у 21 (12,8 %) тварини. Серед них ожиріння виявлено у 102 котів (62,2 %), цукровий діабет – у 38 (23,2 %), триа-
дит – у 44 (26,8 %). Тварини у віці 6–9 років становили 65 % від загальної кількості досліджуваних хворих, тоді як коти віком
понад 10 років – 35%. У віковій групі 6–7 років найчастіше діагностували холангіогепатит (38,5 %), печінкову недостатність
(52,3 %), гепатоліпідоз – 9,2 %. У тварин віком понад 10 років частка печінкової недостатності становила 68,4 %, холангіогепа-
тит – 16,7 %, гепатоліпідоз – 14,9 %. Встановлено, що найчастіше метаболічний синдром у котів діагностували у зимовий період
– 30,7 % від усіх випадків захворювання, зокрема печінкову недостатність діагностували у 64,2 %, холангіогепатит у 28,4 % ко-
тів. В результаті досліджень у 27,0 % тварин встановлено супутні патології, серед яких найчастішими були: хронічна хвороба
нирок (38,6 %), цукровий діабет 2 типу (22,7 %), панкреатит (18,2 %), запальні захворювання кишечника (13,6 %), гіпертиреоз
(6,9 %). Клінічно метаболічний синдром проявлявся анорексією, яку діагностували у 132 котів (80,5%), повною або частковою
відмовою від корму, яка супроводжувалася поступовою втратою маси тіла (59,8 %), летаргією та зниження активності (70,1 %),
жовтяницею (25,6 %), збільшенням живота та асцитом (9,8 %), апатією, тривалим лежанням, зменшення інтересу до ігрової та
соціальної активності.
