Профілактика унгуломікозу у корів: ст.

Abstract

У статті наведені результати біохімічних досліджень крові та біохімічних, біофізичних і цитологічних досліджень копитце- вого рогу корів у зимово-стійловий період утримання. Встановлено стан епідермісу копитець, наявність різних форм деформації та причин їх виникнення, а також розроблено і проведено профілактичні заходи унгуломікозу у корів, який виникає, зокрема, на грунті погіршення якості копитцевого рогу, що підтверджується результатами вищевказаних досліджень. Так, на 30 добу від початку профілактичних заходів збільшення вмісту вітаміну Е у крові на 6,3 % та концентрації Кальцію у копитцевому розі на 14,6 % за лише тенденції до збільшення концентрації окремих досліджуваних показників вказує на початок покращення обмінних процесів в організмі корів, свідченням чого є тенденція до зменшення вологи у ньому та вірогідної зміни величини показників росту і стирання, а саме 6,9 ± 0,22 мм/міс проти 5,9 ± 0,31 мм/міс, що сприяло кращому стиранню рогу підошви. Результати клінічних, біохімічних та біофізичних досліджень, проведених на 60 добу від початку досліду вказують на зміни в організмі корів, які відбули- ся під впливом комплексних профілактичних заходів. Слід зазначити, що концентрація Кальцію у крові зросла на 16 %, вітамінів А, Е та Кобальту відповідно на 30,0 (Р < 0,01), 8,5 % (Р < 0,05) і 9,4 % (Р < 0,05), Цистину і Метіоніну – на 6,9 та 5,6 %. Зміни у крові позначилися на біохімічних і біофізичних показниках капитцевого рогу. Так, концентрація Кальцію в ньому зросла вірогідно на 9,2 % і становила 1,89 ± 0,041 проти 1,73 ± 0,037 г/кг за зменшення вмісту Фосфору на 10,2 %, збільшення концентрації Сульфуру на 5,1 % (Р < 0,05), що складало 18,86 ± 0,351 проти 17,95 ± 0,188 г/кг, Купруму на 6,4 % (Р < 0,05) і Цинку – на 4,4 %, що підтвер- джує висновок щодо покращення засвоєння організмом корів мінеральних речовин корму. Величина останніх показників становила відповідно 27,83 ± 0,432 проти 26,15 ± 0,512 г-3/кг та 19,50 ± 0,425 проти 18,67 ± 0,173 г-3/кг. Зменшення вологи на 3,7 % сприяло покращенню стирання рогу підошви, величина якого складала 6,7 ± 0,30 мм/міс, що на 26,4 % перевищувало величину аналогічного показника у тварин контрольної групи, в якої наростання копитцевого рогу становило 28,3 %, тоді як дослідної – лише 13,4 %. За період профілактичних заходів спостерігалося підвищення вмісту досліджуваних мінеральних речовин як у крові, так і у копитце- вому розі, внаслідок чого покращилась якість копитцевого рогу, що позначилося на інтенсивності росту та стиранні епідермісу копитець. Отже, проведення профілактики, яка полягає у регулярній коректуючій розчистці, моціоні, інсоляції, нанесенні на діля- нку вінчика і волярну поверхню п’ястя та пальмарну плесни протизапальних, антисептичних, подразнювальних лікарських засобів та застосуванні протигрибкових заходів стимулює обмін речовин, сприяє підвищенню резистентності організму та покращенню якості копитцевого рогу, що попереджує розвиток запального процесу в основі шкіри підошви копитець з подальшим мікробним та грибковим ураженням.