Порівняльний аналіз ознак молочної продуктивності корів голштинської породи отриманих від бугаїв-плідників різної селекції: ст.

Abstract

Проведено оцінку впливу країни селекції (КС) бугаїв-плідників на показники молочної продуктивності корів-дочок за першу та вищу лактації в умовах племінного заводу ПОСП “Україна” Луцького району Волинської області. Матеріалом дослідження були дані зоотехнічного й племінного обліку корів, запозичені з електронної інформаційної бази СУМС “Інтесел Орсек” станом на вересень 2024 року. КС плідників визначали за першими двома літерами ідентифікаційного номера, а також номерами їхніх бать- ків та матерів. Базуючись на КС бугая-плідника із генеральної сукупності (N = 1275) було сформовано піддослідні групи корів: перша (І) група – нащадки бугаїв канадської селекції, друга (ІІ) група – німецької, третя (ІІІ) група – нідерландської та четверта (ІV) група – американської (США) селекції. Статистична обробка даних включала: t-критерій Стьюдента для незалежних та парних вибірок, коефіцієнт кореляції Пірсона та однофакторний дисперсійний аналіз. Встановлено статистично значущий вплив КС бугаїв-плідників на молочну продуктивність корів-первісток. Найвищий рівень продуктивності за кількісними ознаками проде- монстрували дочки нідерландських бугаїв, що істотно перевищило показники нащадків інших груп: за надоєм на 320,0–419,3 кг (P < 0,001), за виходом молочного жиру на 12,1–16,4 кг (P < 0,001) та за виходом молочного білка на 10,0–12,9 кг (P < 0,001). Отримані результати частково суперечать даним, що відзначають найвищу племінну цінність та передавальну здатність у американських та канадських бугаїв, але узгоджуються з думкою інших науковців про значний вплив середовища на реалізацію генетичного потенціалу бугаїв-плідників різної селекції. За вищу лактацію корови всіх піддослідних груп мали майже однаковий рівень продуктивності, що підтверджено дисперсійним аналізом. Дочки нідерландських бугаїв досягли пікової продуктивності в найбільш ранньому віці (1,38), що засвідчено найменшою відносною різницею між лактаціями (d = 6,7–6,8 %; P < 0,001) та найви- щою повторюваністю (rw = 0,664–0,666; P < 0,001) продуктивних ознак. Це може вказувати на потенційно нижчий рівень їх продуктивного довголіття. Попри статистичну значущість (за першу лактацію), сила впливу КС на потомство є недостатньо великою (η2 = 1,16–1,27 %; P < 0,001), щоб бути ключовим критерієм у виборі бугая-плідника. Виявлена перевага дочок нідерланд- ських плідників, зокрема NL 520813625 Н.Уброкса та NL 447860719 Ширлі, дозволяє рекомендувати їх для широкого використання в даному стаді. Проведення аналогічних досліджень в інших регіонах із застосуванням змішаних лінійних моделей дозволить точ- ніше оцінити вплив КС бугая на молочну продуктивність корів-дочок, нівелюючи вплив низки генетичних та екзогенних чинників. Це дасть змогу розробити точніші та ефективніші рекомендації для вітчизняних селекціонерів, які можна буде впроваджувати в різних господарствах України.