Synthesis of the novel cage amides and imides and evaluation of their antibacterial and antifungal activity: ст.

Abstract

В останні роки інфекційні захворювання стали серйозним викликом для глобальної системи охорони здоров'я,вбиваючи мільйони людей у ​​всьому світі. Крім того, вони впливають на соціально-економічну стабільність, сприяючи не лише зростанню випадків захворювання, але й приводячи до психологічних розладів, зниження економіки та рівня життя в цілому [1]. Широке розмаїття патогенів та постійна поява нових патогенних штамів з множинною лікарською стійкістю ускладнюють лікування та профілактику інфекційних захворювань. Інвазивні грибкові інфекції є глобальною проблемою, яка призводить до 1,7 мільйона смертей щороку. Вони поширені у пацієнтів з ослабленим імунітетом, що відображається на їх хіміотерапії, синдромі набутого імунодефіциту та/або трансплантації органів [2]. Нещодавня щорічна захворюваність на інвазивний аспергільоз, кандидоз та мукормікоз перевищує 300 000, 750 000 та 10 000 випадків відповідно[3]. Тому для вирішення вищезазначених проблем існує нагальна потреба в розробці нових антибактеріальних та протигрибкових препаратів. Кліткові аміди та іміди, що містять біцикло[2.2.1]- та біцикло[2.2.2]-субодиниці, були синтезовані та оцінені як на антимікробну активність проти п'яти ключових патогенних бактерій ESKAPE: однієї грампозитивної бактерії метицилін-резистентного Staphylococcus aureus (ATCC 43300), чотирьох грамнегативних бактерій Escherichia coli (ATCC 25922), Klebsiella pneumoniae (ATCC 700603), Acinetobacter baumannii (ATCC 19606) та Pseudomonas aeruginosa (ATCC 27853), так і на протигрибкову активність проти патогенних штамів грибів Candida albicans (ATCC 90028) та Cryptococcus neoformans var. Grubii (H99; ATCC 208821). Сполука VP-4539 з біцикло[2.2.2]октеновим мотивом продемонструвала найвищу цитотоксичну активність щодо C. neoformans, тоді як кератиноцити людини лінії HaCaT, фібробласти мишей лінії Balb/c 3T3 та мітоген-активовані лімфоцити периферичної крові людини виявилися толерантними до її дії. Сполука VP-4539 не інтеркалювалася в ДНК сперми лосося, що вказує на те, що її цитотоксичність не пов'язана з інтеркаляцією в нуклеїнову кислоту.