Педагогічний потенціал образотворчого мистецтва у формуванні естетичної культури студентів закладів вищої освіти: кваліф.роб. ...магістра

Abstract

Сьогодні вища освіта стоїть перед викликом формування у студентів не лише професійних компетенцій, а й цілісної культурної й естетичної свідомості. У світі, де візуальна культура стає дедалі домінантнішою, здатність інтерпретувати, аналізувати та створювати візуальні образи набуває критичного значення. Це особливо важливо для студентів немистецьких спеціальностей, які в процесі навчання та майбутньої професійної діяльності стикаються з потребою працювати з візуальною інформацією (графіки, діаграми, інтерфейси, дизайн тощо). У цьому контексті завдання формування естетичної культури студентів набуває нової ваги. Естетична культура як здатність сприймати художні образи, інтерпретувати їх у світлі власного досвіду, а також застосовувати ці знання у творчо-емпатичному діалозі, може слугувати ключем до розвитку критичного мислення, креативності та гуманітарної чутливості. У педагогічній сфері активно працює D.Z. Belluigi, яка аналізує роль творчості та рефлексії у навчанні мистецтва в університетській освіті. У статті «Exploring the discourses around “creativity” and “critical thinking”» вона підкреслює, що критичне мислення й рефлексія мають стосуватися не лише студента, а й самого викладача як активного партнера освітнього процесу [9]. У праці «It’s Just Such a Strange Tension»: Discourses of Authenticity in the Creative Arts in Higher Education» D.Z. Belluigi розглядає конфлікти між авторською інтенцією студента та вимогами оцінювання у мистецькій освіті. В умовах технологічного суспільства, коли студенти кожного дня контактують із візуальними медіа (графічні інтерфейси, інфографіки, мультимедійні презентації), формування візуальної грамотності стає необхідним. Отже, обране дослідницьке поле – пошук шляхів реалізації педагогічного потенціалу образотворчого мистецтва й методів інтеграції його в університетське середовище – є науково та практично важливим.