Рецепти менеджменту: ел.навч.посіб.

Abstract

У менеджменті поняття організаційної/корпоративної культури поширилось у світі – в другій половині ХХ століття, у нас, в Україні, – із суттєвим запізненням, років на 70. У радянські часи, звісно, проводилися дослідження соціально-психологічного мікроклімату, однак через заперечення ідеї неформального лідерства, відсутність підприємництва, інші чинники, ці дослідження були обмежені міжособистісними комунікаціями, зрідка поширюючись на стилістику управлінських комунікацій, але тільки на низовому рівні управління. Увага до організаційної/корпоративної культури у Західному світі була простимульована ефектом стрімкого повоєнного розвитку азійських країн, у тому числі ефекту, що отримав назву «стрибок азійських тигрів» (перша хвиля – Сингапур, Гонконг, Республіка Корея і Тайвань у 1970–1980-их рр.). Зважаючи на це, а також дослідження в інших соціогуманітарних науках, сформувалася теорія організаційної/корпоративної культури як стилю існування, основи формування поведінки як організації, так її працівників. Найпростіше охарактеризувати організаційну/корпоративну культуру як «сузір’я переконань, звичаїв, систем цінностей та поведінкових норм, а також способів ведення бізнесу, які є унікальними для кожної корпорації, які задають модель корпоративної діяльності та дій, і які описують явні та неявні моделі поведінки та емоцій». Передумовою для широкого розповсюдження вивчення організаційної/корпоративної культури як однієї зі сфер докладання зусиль менеджменту є теорія культурних вимірів. Якщо пояснювати дуже спрощено, то вимір «індивідуалізм-колективізм» полягає в ступені інтеграції людини в соціум, що виявляється у високій лояльності щодо цінностей власної групи та ворожості до цінностей іншої. Іншими словами, «добре дружимо проти когось». Цікаво, що українській ментальності притаманна межовість, тобто здатність і до індивідуалістичних цінностей Заходу, і до колективістичних Сходу. Будову організаційної/корпоративної культури можна аналізувати через систему тих підкультур (субкультур), які утворилися на основі основної культури.