Гідроекологічні особливості водних об’єктів басейну Західного Бугу та оцінка якості води: дисерт.

Abstract

У межах кваліфікаційної роботи проведено комплексний екологічний аналіз водних об’єктів басейну Західного Бугу, що дало змогу не лише оцінити поточний стан водних ресурсів, а й розробити дієвий комплекс заходів для мінімізації антропогенного навантаження. Встановлено, що температурний режим річки визначається кліматом та «тепловим забрудненням» від промисловості й очисних споруд. У липні-серпні (21-24°C) рівень кисню падає до критичних 6,4-6,8 мг/дм³, а інтенсивне цвітіння води спричиняє добові дефіцити кисню. Нестабільність рН підтверджує втрату екосистемою здатності до самоочищення. Зростання температури води провокує подвійний негативний ефект: зниження фізичної розчинності кисню та одночасну інтенсифікацію його споживання. Встановлено значне перевищення ГДК біогенних та токсичних металів. Концентрації заліза, свинцю, міді, цинку та кадмію перевищують господарсько-питні нормативи у 2,8–5,7 раза, тоді як рибогосподарські ГДК перевищені на порядок. Найвищу токсичність виявлено у хлориду міді (летальність 78%), що перевищує показники комбінованих розчинів (72%) та хлориду цинку (48%). Отримані дані підтверджують високу ефективність обраного тест-об’єкта для біоіндикації та токсикологічного моніторингу стану водного середовища. Якість вод у межах Львівської області залишається стабільно низькою. Виявлено зростання мінералізації та концентрації основних йонів у техногенно навантажених зонах. Рівень біогенного та органічного забруднення чітко корелює зі скидами комунальних підприємств та аграрним стоком. Зафіксовано стрімке зростання органічного забруднення вниз за течією. У середній течії показник БСК5 сягає 5,1 мг/дм³ (1,7 ГДК), а в нижній – 8,1 мг/дм³ (2,7 ГДК). Показник ХСК також перевищує нормативи у 1,1–1,4 рази. Така динаміка вказує на інтенсивне споживання кисню для окиснення органіки, що безпосередньо пов’язано зі стоками великих промислових центрів та урбанізованих територій. Сучасний стан річки вимагає переходу до комплексного екосистемного управління. Пріоритетними заходами визначено посилення контролю за скидами, ревіталізацію малих річок басейну та впровадження точного землеробства для мінімізації пестицидного навантаження на водозбір.