Особливості генетичної структури симентальської породи великої рогатої худоби: ст.

Loading...
Thumbnail Image

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Abstract

Породи сільськогосподарських тварин характеризується наявністю своєї генетичної структури, зокрема розподілом алельних і генотипових частот за окремими генетико-біохімічними системами. Метою наших досліджень було вивчити генетичні часто- ти поліморфних локусів трансферину (TF), амілази (АМ), церулоплазміну (СР), гемоглобіну (НВ) та пуриннуклеозидфосфорилази (РN) у тварин симентальської породи великої рогатої худоби та близьких до неї порід (сірої української та шароле), а також визначити за названими локусами ступінь схожості між очікуваними та реальними генотипами. В результаті досліджень вста- новлено, що генетична структура досліджуваних поліморфних локусів симентальської породи більш близькою виявилася у тварин сірої української породи. Зокрема, за локусом трансферину у особин сірої української породи зустрічаються алелі TF A, TF Д1, TF Д2 та TF Е, генетична частота яких була в межах 0,051–0,603. Частота алелю Tf A у всіх досліджуваних порід великої рогатої худоби мала незначне міжгрупове коливання (0,235–0,244), що вказує на їх генетичну подібність за цим алелем. За локусом транс- ферину алелю Tf D1 породи сіра українська та шароле характеризувалися нижчою частотою, проте за алелем Tf D2 (частота 0,603 в обох порід) вони переважали симентальську породу – на 11,7 %. Локус амілази у досліджуваних породах зустрічається з алелями АМ В і АМ С, а з алелем АМ А – відсутній. Частота алелю АМ В найвищою була у тварин сірої української породи, а за алелем АМ С – у шаролезької породи. Необхідно відмітити високу частоту алелю АМ В (0,910) у сірої української породи, що зумовлено великою кількістю гомозигот ВВ. Серед локусу церулоплазміну вищу частоту мав алель СР А, дещо нижчу – алель СР В. У локусі гемоглобіну частота проявлення алелю НВ А була найвищою порівняно з іншими поліморфними системами і знаходилася в межах 0,905–1,000. Щодо алелю НВ В, то навпаки, частота його проявлення була значно нижчою: у тварин симентальської поро- ди вона становила 0,095, породи шароле – 0,059, а у сірої української породи даний алель не спостерігався. Серед алелей пуриннук- леозидфосфорили високою частотою (0,697–0,846) відзначався алель РN L. Вивчення генотипів генетико-біохімічних систем симе- нтальської породи за локусами TF, АМ, СР, НВ і РN свідчить, що локус TF, який представлений найбільшою кількістю генотипів (10), відзначався високим ступенем схожості між очікуваними та реальними генотипами за достовірної різниці (виняток – гено- тип ТF EE). Найбільша кількість тварин за цим локусом мали генотипи ТF АD2, ТF D1 D2 і ТF D2 D2 (по 8 голів у кожній групі), а найменша – з генотипами ТF АА, ТF D1 D1, ТF D1 E і ТF D2 E (по 1-2 голови). За очікуваних генотипів ТF АF та ТF EE їх реальна кількість не виявлена, що вказує на високу гетерозиготність. Поліморфізм амілази проявляється тільки за алелями AM B і AM C. Гомозизот за алелем В зафіксовано дещо більшу кількість – у 23 особинах, коли гомозигот за алелем С – лише у 3 особинах, що співпадає з очікуваними даними у відповідності 21,690 і 1,690. Локус церулоплазміну відзначається дещо вищою частотою алелю А, за рахунок гомо- (CP AA) та гетерозигот (CP AB), які проявилися у 15 тварин в обох групах. Гемоглобін у симентальської поро- ди, так як і в більшості порід великої рогатої худоби, представлений в основному алелем А, а гомозигот алелю BB взагалі відсутні. Алель В в незначній кількості проявляється в гетерозиготному стані – у 4 особин. Локус РN проявляється двома алелями (L і Н), при чому на електрофорезних фореграмах відсутні гетерозиготи. Спостерігалася висока частота алелю L локусу РN, що харак- терно для порід молочного напрямку продуктивності. Алель РN Н, для якого властива висока активність, проявляється у симен- талів дещо рідше (лише у 6 особин). Таким чином, вивчення генних частот симентальської породи необхідне для ідентифікації та раннього визначення рівня продуктивності тварин. Генетичні частоти поліморфних локусів необхідні для селекційної роботи з породою, а також можуть бути використані в породотворчому процесі для прискорення темпів селекційного процесу. Дослі- дження генетичної структури за комплексом генетико-біохімічних систем необхідні для вивчення і збереження генофонду локаль- них та зникаючих порід великої рогатої худоби.

Description

Citation

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By