Вплив підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів на якісні показники яловичини: ст.
Loading...
Files
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
Abstract
Одним з головних завдань аграрної науки в умовах реформування сільськогосподарського виробництва і незадовільного стану до-
вкілля є забезпечення населення повноцінними і екологічно чистими продуктами харчування. Серед них чільне місце займає яловичина.
Продуктивність відгодівельного молодняку залежить від видових і породних особливостей, а прояв їх спадкових якостей і властивос-
тей у значній мірі визначається повноцінною годівлею. Забезпечити потребу сільськогосподарських тварин і зокрема, відгодівельного
молодняку в мікроелементах і вітамінах за рахунок кормів не завжди є можливим, особливо у західних областях України, де ґрунти,
вода, корми значно бідніші на вміст тих чи інших мікроелементів ніж в інших регіонах. Тому корекція мікроелементно-вітамінного
живлення тварин коректує мінеральний обмін в їх організмі, служить основою підвищення продуктивності та покращення якості
продукції. Існуючі норми добавок мікроелементів і вітамінів є орієнтовними і не завжди адекватні потребам організму і їх необхідно
корегувати з врахуванням біогеохімічної зони, рівня і напрямку продуктивності. Надзвичайно важливе значення в тваринництві на-
лежить контролю за якістю і санітарним станом продукції, її виробництвом, зберіганням, транспортуванням і реалізацією. Тому,
нам цікаво було вивчити як впливає підгодівля бугайців хелатними сполуками мікроелементів (МЕ) на органолептичні, фізико – хімічні
та санітарні показники яловичини. Отримані дані свідчать про те, що м’ясо від тварин контрольної та дослідних груп після забою
(парне) та через 48 годин зберігання (охолоджене) було доброякісним і придатним для зберігання. Через 14 діб зберігання кількість
мікроорганізмів в мазках – відбитках з найдовшого м’язу спини тварин дослідних груп була меншою ніж у тварин контрольної групи.
Також спостерігалось зниження рН м’яса тварин IV групи в кислу сторону порівняно з контрольною, а це створювало несприятливі
умови для розвитку мікроорганізмів. Ми також провели дегустаційну оцінку вареного м’яса і бульйону, при цьому визначали зовнішній
вигляд, аромат, смак, ніжність і соковитість. При аналізі отриманих даних встановлено, що кращою виявилась IV група яким згодо-
вували хелатні сполуки мікроелементів з вітамінами. Внаслідок чого загальна дегустаційна оцінка була на 1,58 бала вища, ніж у м’ясі
одержаному від бугайців контрольної групи. Бульйон, приготовлений з м’яса тварин дослідних груп, мав кращі органолептичні показ-
ники (зовнішній вигляд, аромат, смак і наваристість) ніж бульйон з м’яса бугайців контрольної групи, проте найвищий бал був у
бульйону тварин IV групи. Отже, проведення досліджень саме в такому напрямку (підгодівля бичків хелатними сполуками МЕ і віта-
мінів) дозволить глибше вивчити процеси обміну речовин на їх м’ясну продуктивність і показники якості яловичини.
