Локальні аспекти агробіорізноманіття у контексті сталого розвитку: ст.
Loading...
Files
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
Abstract
У цій роботі детально розглянуто поняття агробіорізноманіття, з акцентом на його різних трактуваннях та особли-
востях оцінювання. Вказано, що агробіорізноманіття можна інтерпретувати як концепцію чи принцип, природне явище чи
процес, систему показників або навіть як ресурс. Відсутність єдиної загальноприйнятої чисельної міри цього явища ускла-
днює його кількісне оцінювання, однак сучасні підходи дозволяють розглядати агробіорізноманіття як один із видів загаль-
ного біологічного різноманіття. Для його оцінки часто застосовують міри різноманітності. Зокрема, рівень біорізноманіття агроекосистем, як індикатор сільськогосподарського виробництва, є складовою індексу ABI, що використовується
ФАО (FAO) для оцінки стійкості економічного розвитку територій. У дослідженні проаналізовано динаміку індексу агро-
біорізноманіття у Львівській області впродовж трьох десятиліть, зокрема в галузях рослинництва та тваринництва. Для
розрахунків використано міру різноманітності Шеннона, базуючись на статистичних даних щодо структури посівних
площ основних сільськогосподарських культур та чисельності поголів'я ключових видів сільськогосподарських тварин. Ре-
зультати показали, що в рослинництві рівень агробіорізноманіття загалом зростав, тимчасом як у тваринництві він мав
тенденцію до зниження. Водночас врожайність усіх основних культур демонструвала стабільне зростання, що свідчить
про позитивні зміни у виробничих технологіях та підвищення ефективності сільського господарства. У роботі також
обґрунтовано основні економічні чинники, що впливають на рівень агробіорізноманіття. Виявлено, що економічні підходи
можуть як сприяти зростанню біорізноманіття, так і призводити до його скорочення, залежно від стратегій господарю-
вання та ринкових умов. Перспективи збереження агробіорізноманіття безпосередньо пов’язані з підвищенням продоволь-
чої безпеки регіону, зміцненням його стійкості до кліматичних змін та глобальних екологічних викликів, підтримкою тра-
диційних форм господарювання в окремих районах, а також формуванням передумов для сталого розвитку області зага-
лом.
