Service dogs in military affairs: historical development and significance under martial law: ст.

Abstract

Сучасні виклики, пов’язані з обороною та національною безпекою України, зумовлюють необхідність постійного вдосконален- ня механізмів стабілізації та захисту держави як у мирний період, так і в умовах воєнного стану. В нинішній безпековій ситуації особливого значення набувають напрями, здатні ефективно підсилювати діяльність силових структур. Одним із важливих елеме- нтів цієї системи є залучення службових собак, чия роль в оборонній, правоохоронній та гуманітарній сферах послідовно зростає. Історія використання тварин у військовій справі налічує багато століть. У різні історичні періоди вони виконували як стратегіч- ні, так і допоміжні функції. Відомо, що ще тисячі років тому собаки виконували охоронні, розвідувальні та бойові функції, ставши надійними супутниками людини в різних видах військової діяльності. Зокрема, під час Першої та Другої світових воєн собаки активно застосовувалися для пошуку поранених, розвідки, передавання повідомлень і супроводу військових підрозділів. Коні були основним засобом транспортування спорядження та артилерії, а голуби забезпечували надійний зв’язок між підрозділами. Водно- час тварини виконували й важливу емоційно-психологічну роль – ставали символами дому, надії та підтримки в умовах бойового хаосу. Систематичне використання собак у військових конфліктах різних епох стало підґрунтям для формування сучасної військо- вої кінології. На сучасному етапі, зокрема в умовах повномасштабної російсько-української війни, кінологічна служба відіграє вагому роль у структурі Збройних Сил України та інших силових формувань. Відбувається модернізація кінологічних підрозділів відповідно до стандартів НАТО (STANAG), вдосконалюється нормативно-правова база та система матеріально-технічного забезпечення, розширюється спеціалізація службових собак. Особлива увага приділяється підготовці мінно-розшукових тварин, які ефективно виконують завдання у зонах бойових дій. Службові собаки сьогодні залучаються не лише у військових та правоохорон- них структурах, але й у цивільних сферах. Вони працюють як охоронці, пошуковці, поводирі, рятівники та навіть як елементи терапії у медичній і реабілітаційній практиці. Така багатофункціональність зумовлює високу затребуваність собак у різних на- прямках службової діяльності. Методологія дослідження базується на історичному аналізі та узагальненні практичного досвіду використання службових собак. Наукова новизна полягає у комплексному розгляді історичного та сучасного досвіду залучення службових собак у військовій, правоохоронній та гуманітарній діяльності, підкреслюється їхня ефективність та підготовка для виконання спеціалізованих завдань. Метою статті є узагальнення історичного досвіду використання собак у військовій справі та аналіз сучасного стану й перспектив їх залучення в умовах воєнного стану України. Для досягнення цієї мети використано ком- плекс загальнонаукових (аналіз, узагальнення, систематизація, порівняння) та історичних методів (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний). Отримані узагальнення свідчать, що собаки були і залишаються важливим елементом системи націона- льної безпеки. Поєднання історичного досвіду та сучасних методик підготовки забезпечує ефективне використання потенціалу собак у військовій, правоохоронній та гуманітарній сферах.