Місце агробіорізноманіття в умовах посилення кліматичних ризиків: ст.

Abstract

У статті розглянуто роль агробіорізноманіття в умовах зростання кліматичних ризиків на прикладі матеріалів, що стосу- ються сільського господарства Львівської області. У процесі дослідження агробіорізноманіття Львівської області застосовано комплексний підхід, який поєднує аналіз статистичних даних, індексне оцінювання біорізноманіття, порівняльно-географічний аналіз та елементи агрокліматичного аналізу. Основну увагу приділено кількісній оцінці видового (культурного) різноманіття в секторі рільництва, як найбільш достовірно представленому у доступних джерелах офіційної статистики. Показано, що біоріз- номаніття агроекосистем є важливим чинником стабільності їх функціонування та складним багаторівневим феноменом, який може аналізуватися з різним ступенем деталізації. Виокремлено три ключові підвиди агробіорізноманіття – асоційоване, дике та генетичне, кожне з яких виконує специфічні функції у підтриманні продуктивності та стійкості агросистем. Відзначено, що структура земель сільськогосподарського призначення у Львівській області загалом наближена до європейських моделей, оцінено тенденції зміни показників генетичного біорізноманіття у рільництві області. У роботі підкреслюється взаємозв’язок між глобальними кліматичними змінами та розвитком сільського господарства. Хоча їхні прояви в регіоні наразі є відносно помірними, рослинництво виявляє високу чутливість до погодних факторів. Нестабільність кліматичних умов, поява екстремальних явищ і порушення багаторічних циклів зумовлюють зростання ризиків у аграрній сфері. Зазначається, що диверсифікація культурного складу та використання широкого спектра сортів в межах окремих культур дозволяє частково компенсувати негативний вплив кліматичних змін. Значення агробіорізноманіття як інструменту адаптації сільського господарства до нових кліматичних умов суттєво зростає, що потребує подальших досліджень і врахування у стратегіях розвитку агросфери.